Футбольний клуб барселона – ФК Барселона — новости и история футбольного клуба Barcelona, состав команды (вратари, защитники, полузащитники, нападающие), расписание игр и результаты матчей по футболу.

Новости

ФК Барселона, футбольный клуб — последние новости, состав 2018-2019, трансферы










ТурнирСезонСтатусРезультатИВНП+
Кубок Испании2018/19идёт1/16 финала110010
Испания — Примера2018/19идётМесто: 1127323418
Лига чемпионов2018/19идётГруппа B. Место: 14310113
Международный кубок чемпионов2018оконченМеждународный кубок чемпионов. Место: 18301247
Товарищеские матчи (клубы)2018идётАвгуст 2018110030
Суперкубок Испании2017/18оконченФинал (победа)110021
Кубок Испании2017/18оконченФинал (победа)9711242
Испания — Примера2017/18оконченМесто: 3000000

www.championat.com

ФК Барселона — новости 2018 и матчи. История, трофеи и состав

ФК «Барселона», которую футбольные болельщики по всему мира прекрасно знают, как «Барсу» — наиболее титулованный клуб Европы, а также один из самых популярных клубов на планете.

По самым скромным подсчётам, общая армия поклонников «блаугранас» насчитывает более пятисот миллионов человек! Не удивительно, ведь «Барселона» подарила футболу десятерых чемпионов мира, 15 раз её игроки побеждали на чемпионатах Европы, 6 раз становились победителями Олимпийских игр и 11 раз завоёвывали «Золотой мяч».

«Барселона» — одна из немногих команд мира, чьи игровые цвета остались неизменными с момента основания. Начиная с 1899 года, каталонцы выступают в футболках сине-гранатового цвета. Зато неоднократно менялся дизайн амуниции: изначально половина футболки была полностью синей, а другая — темно-красной, при этом шорты долгое время были непривычными – белыми.

Все домашние матчи «Барселона» проводит на стадионе «Камп Ноу». Он был построен сравнительно недавно, в 1957 году, и вмещает без малого 100 тысяч болельщиков. Со дня ввода арены в эксплуатацию «Барселона» переехала сюда со своего старого «Камп де Лес Кортс» и больше не покидала. Как с гордостью отмечают болельщики «блаугранас», «Камп Ноу» — классический «one club’s stadium», то бишь «стадион единственного клуба».

И — игры, В — выигрыши, Н — ничья, П — поражения, ЗГ/з — забитые голы, ПГ — пропущенные голы, О — очки, Ф — форма

ТурнирИВНПЗГПГ
Испания — Примера8431199
Лига чемпионов220082
Общая статистика106312711

И — игры,
В — количество выигршей,
Н — количество ничьих,
П — количество поражений,
ЗГ — количество забитых голов,
ПГ — количество пропущеных голов,

В последние годы «Барселона» не совершает громких переходов и ведёт себя на трансферном рынке довольно тихо. С одной стороны, это связано с их и так сильным составом, с другой – руководство каталонского клуба не слишком удачно ведёт переговоры с другими топ-командами Европы. Несмотря на то, что академия «Барсы» вырастила и продолжает обучать многих игроков основы, команда немало потратила на свой состав.

Чемпионат Испании завоеван 24 раза (1929, 1944/45, 1947/48, 1948/49, 1951/52, 1952/53, 1958/59, 1959/60, 1973/74, 1984/85, 1990/91, 1991/92, 1992/93, 1993/94, 1997/98, 1998/99, 2004/05, 2005/06, 2008/09, 2009/10, 2010/11, 2012/13, 2014/15, 2015/16)

Стоимость бренда футбольного клуба «Барселона» из года в год демонстрирует стабильную тенденцию к росту. Согласно оценкам аналитиков из «Форбс», общая стоимость «Барсы» в 2010 году равнялась 900 миллионам евро, что автоматически вывело каталонский гранд на четвертую позицию в списке самых дорогих футбольных клубов мира. Выше в тот момент находились только английские МЮ и «Арсенал», а также мадридский «Реал».

football-fun.ru

Барселона (футбольний клуб) — Вікіпедія

Повна назваFutbol Club Barcelona
ПрізвиськоБа́рса, блауґра́на
(«синьо-гранатові»)
Коротка назваБарселона, Барса
Засновано1899
Населений пунктБарселона, Іспанія
СтадіонКамп Ноу
Вміщує99 354
Президент Хосеп Бартомеу
Головний тренер Ернесто Вальверде
ЛігаЛа-Ліга
2017-181

uk.wikipedia.org

Футбольный клуб «Барселона» | Спорт онлайн

Футбольный клуб Барселона является грандом мирового футбола номер один. В здешней академии воспитано множество чемпионов мира. Костяк Барселоны составляет костяк сборной Испании, за последние годы выигравшей первенство как европейское, так и мировое, даже на молодёжном уровне.
За свою более чем столетнюю историю каталонцы завоевали более ста трофеев. Так, Барса является 22-кратным чемпионом Испании, 26-кратным обладателем Кубка Испании, 11-кратным обладателем Суперкубка Испании. И это не считая множества завоёванных трофеев внутри самой Каталонии. На международном уровне «сине-гранатовые» также могут похвалиться хорошей результативностью: по 4 Кубка Чемпионов/Кубка Лиги Чемпионов, Кубка Обладателей Кубков и Суперкубка УЕФА. Дважды Барселона брала верх в финале клубного чемпионата мира.

Шесть игроков Барселоны становились обладателями самой престижной награды для футболиста – Золотого мяча. Среди них и лучший игрок современности Леонель Месси, который становился победителем рекордных 4 раза. К слову, на данный момент Леонель побил практически все клубные рекорды Барсы, касающиеся индивидуальных действий игрока.

Стадион Камп Ноу, на котором играет футбольный клуб Барселона, является самым большим по вместимости стадионом Европы. Он способен принять 99354 зрителя. Стадион с первого дня своего существования принадлежал клубу. Изначально его официальным названием было «Estadi del FC Barcelona», что переводится, как «Стадион ФК «Барселона». Но, несмотря на это, все называли стадион не иначе, как Камп Ноу ещё с тех времён. Официально же это название закрепилось лишь в 2000 году.

За свою историю сооружение пережило несколько перестроек. Первая коснулась его в 1981 году, при подготовке стадиона к футбольному чемпионату мира 1982 года. Тогда Камп Ноу был расширен, и его вместимость была увеличена до 120 тысяч зрителей. В 1998 году была вновь проведена перестройка в связи с требованием УЕФА снабжать все места сиденьями. Для сохранения как можно большего количества мест было решение опустить уровень газона. В 2007 году, на 50-летие стадиона, был принят ещё один проект по перестройке. Первоначальный бюджет реконструкции был оценен в 250 млн. евро.
Главным соперником каталонского гранда является не менее легендарный Королевский клуб «Реал» из Мадрида. У этого противостояния даже есть своё название – Эль Классико. Каждый раз, когда соперники встречаются на поле, независимо от того, в каком турнире и на каком его этапе происходит встреча, всегда это событие номер один в футбольном мире.

В новейшей истории футбольного клуба Барселоны огромную роль сыграл легендарный игрок каталонцев Хосеп Гвардиола, возглавивший команду в 2008 году. За 4 года он стал самым титулованным тренером Барсы за всю её историю, дважды выиграв Лигу Чемпионов, Суперкубок УЕФА, Кубок Испании и клубный чемпионат мира, и трижды чемпионат Суперкубок Испании. За это время Гвардиола дважды получил награду, лучшего клубного тренера мира.
До сезона 2013/14 долгое время никто не мог разрушить гегемонию Барселоны и Реала во внутреннем первенстве. В последний раз, в 2004 году это смогла сделать Валенсия, ставшая тогда чемпионом. На этот раз смог отличиться Атлетико из Мадрида, завоевавший золотые медали чемпионата в Золотом матче с Барсой. Тогда «сине-гранатовым» необходима была лишь победа для того, чтобы в 23-й раз в своей истории завоевать титул чемпиона Испании. Однако матч окончился со счётом 1:1, что позволило Барселоне довольствоваться лишь вторым местом.

Лучший футбольный клуб Барселона видео

rostrek.com

Барселона (футбольный клуб) — Википедия (с комментариями)

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

К:Футбольные клубы, основанные в 1899 годуБарселона (футбольный клуб)Барселона (футбольный клуб)

Футбольный клуб «Барсело́на» (кат. Futbol Club Barcelona, исп. Fútbol Club Barcelona), известен также как «Ба́рса» (исп. и кат. Barça) — каталонский профессиональный футбольный клуб из одноимённого города, один из самых титулованных клубов в мире. Основан в 1899 году группой швейцарских, британских, испанских и каталонских футболистов во главе с Жоаном Гампером. Клуб стал одним из символов Каталонии, отсюда происходит и девиз — Més que un club — «Больше, чем клуб». Поклонники ФК «Барселона» также известны как «culés» (кулес).К:Википедия:Статьи без источников (тип: не указан)[источник не указан 786 дней]

«Барселона» — самый титулованный клуб в Испании по общему количеству официальных трофеев — 67 (24 — титула чемпиона Испании, 28 — Кубков Испании, 12 — Суперкубков Испании, 2 — Кубка испанской лиги). Представители «Барселоны» вместе с представителями мадридского «Реала» и баскского «Атлетика» стояли у истоков образования Примеры. При этом «Барселона» входит в число трёх команд, не покидавших высший испанский дивизион. Двумя другими являются всё те же «Реал» и «Атлетик».

Основной стадион клуба — «Камп Ноу», самый вместительный стадион в Европе.

«Барселона» долгое время была одним из немногих клубов, отказывавшихся от использования спонсорских логотипов на своих футболках. Однако с 2005 года на футболках «Барсы» появился логотип TV3 (Телевидение Каталонии) — на левом плече. 14 июля 2006 года клуб объявил о пятилетнем соглашении с ЮНИСЕФ, по которому логотип фонда будет располагаться на форме команды. В 2012 году каталонцы подписали 5-летнее соглашение с некоммерческой компанией Qatar Foundation, по которому клуб получал € 30 млн ежегодно за рекламу на футболках[5].

В 2009 году «Барселона» установила уникальное достижение, став единственным европейским клубом, который в течение года выиграл все возможные крупные турниры (три национальных — чемпионат Испании, Кубок Испании и Суперкубок Испании и три международных — Лига чемпионов УЕФА, Суперкубок УЕФА и Клубный чемпионат мира). Кроме того, «сине-гранатовые» стали единственным испанским клубом в истории, которому удалось сделать «золотой хет-трик» (чемпионат Испании, Кубок Испании, Лига чемпионов УЕФА).

В 2013 году «Барселона» была признана самым дорогим клубом мира, основываясь на трансферной стоимости футболистов[6].

В 2015 году «Барселона» вновь сделала «золотой хет-трик», став единственным клубом в истории европейского футбола оформившим «требл» дважды[7].

wiki-org.ru

Барселона (футбольний клуб) — Gpedia, Your Encyclopedia

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барселона.

«Барсело́на» (кат. Futbol Club Barcelona) — футбольний клуб з Барселони (Каталонія, Іспанія). Заснований 29 листопада 1899 року. Один з найвідоміших і найсильніших клубів Іспанії і світу. За понад столітню історію цей клуб став одним із символів Каталонії.

Домашні матчі проводить на стадіоні «Камп Ноу» (99 354 місць).

Історія

До 1950-х років

Засновником футбольного клубу «Барселона» вважають Ганса («Жоана») Гампера — швейцарського спортсмена і великого любителя ігрових видів спорту, який приїхав до Барселони в 1898 році. Тоді в місті ще ніхто не грав у футбол, а Ґампер хотів створити команду. Він подав оголошення в місцеву газету «Los Deportes», на яке відгукнулося чимало охочих — англійці, каталонці та швейцарці. Добровольці й оголосили про створення футбольного клубу «Барселона». Це сталося восени 1899 року.

Антоні Рамальєтс

Усеіспанської футбольної першості ще не існувало, тому «Барселона» щорічно виступала у чемпіонатах Каталонії, в яких грали всі найсильніші команди регіону. Команда поїхала до Мадрида на перший розіграш Кубка Іспанії в 1902 р. Там каталонці в 1/2 фіналу перемогли з рахунком 3:1 ФК «Мадрид» (майбутній «Реал Мадрид») і вийшли до фіналу, де поступились «Атлетику» з Більбао. Після закінчення кар’єри гравця Ґампер став президентом клубу. Перший Кубок Іспанії команда виграла у 1910 р., повторивши успіх у 1912 і 1913 рр. Тренером команди на початку 20-х рр. був Джек Ґрінвел. У команді виступали гравці збірної Іспанії: Самора на воротах, Самітьєр в середині поля і Алкантара в нападі. «Барселона» перемогла у 12 з 14 чемпіонатів Каталонії і виграла Кубок в період з 1919 до 1932 і її вважали однією з найсильніших команд Іспанії. Каталонці перемогли в першому розіграші чемпіонату Іспанії (1929), але в 1930-х рр. за перше місце боролися переважно «Реал» з «Атлетиком». «Синьо-гранатові» посідали 3-і або 4-і місця. Чемпіонат Каталонії після створення першості почав втрачати колишнє значення. Після закінчення громадянської війни режим узагалі заборонив цей турнір в 1940 р. Післявоєнні чемпіонати «Барса» провела дуже невпевнено: 9-е, 4-е і 12-е місця в сезонах 1939/40—1941/42. Цього ж 1942 клуб вперше за останні 14 років здобув Кубок Іспанії і команда заграла стабільніше і краще. В сезоні 1944/45 «Барселона» з захисниками збірної Іспанії Ґонсалво II та Ґонсалво III і результативним форвардом Сесаром виграла чемпіонат. Тренував «Барсу» Хосеп Самітьєр. Через 3 роки клуб знову виграє Прімеру — у складі з’явився молодий воротар Антоні Рамальєтс. На початку 50-х рр. лідерами є воротар Антоні Рамальєтс, захисник Ґонсалво III, а в лінії атаки — Сесар, Басора і Ладислав Кубала. Угорець почав виступати в Каталонії з сезону 1950/51. «Барселона» — єдиний клуб у Європі, який бере участь у всіх розіграшах європейських кубків, починаючи з 1955 року, тобто від часу заснування турніру Кубка Чемпіонів, як першого всеєвропейського трофею. Клуб має в активі три Кубки ярмарків (1958, 1960, 1966 років), відомого зараз як Ліга Європи (раніше Кубок УЄФА).

Після невдачі із підписанням Ді Стефано, який потім переїхав у стан одвічного суперника «Реала», був звільнений президент клубу Енріка Марті. Наступний президент Франсеск Маріо-Санс направив всі свої зусилля для створення нової арени, так 24 вересня 1957 року був відкритий великий «Камп Ноу», який спочатку вміщував у собі 98.934 глядачі.

На новій арені команда виграла Чемпіонат Іспанії сезонів 1958/59, 1959/60, а також Кубок ярмарків 1957/58, 1959/60. На жаль шістдесяті не були дуже успішні для клубу, за наступні десять років команда виграла тільки Кубок Іспанії 1963 і 1968 років, Кубок ярмарків 1966 року. У цей період і з’явився вислів, який проявляв нескінчену любов вболівальників «більше ніж клуб».

Ера Йогана Кройфа: 1974–1978 і 1988–1996

У 1971 році «Барселона» знову виграла Кубок Іспанії і через два роки до команди приєднався Йоган Кройф, з яким був виграний Чемпіонат Іспанії 1973/74 та був битий мадридський «Реал» у «Ель-Класико» на «Сантьяго Бернабеу» 5-0. У 1978 році Кройф поїхав грати у США, проте йому судилося повернутися.

1978–1988 рр. стали періодом стабільності в клубі. У 1978 році президентом було обрано Жузепа (Хосепа) Нуньєса, який хотів створити заможну і світового рівня команду. Були виграні два Кубки володарів кубків у 1979 та 1982 р.р., а також три Кубки Короля (1981, 1983, 1988 р.р.).

У середині 1982 року в команду прийшов легендарний Дієго Марадона, за рекордну на той час суму — 3 млн фунтів стерлінгів. Влітку 1986 року до команди приєднався Гаррі Лінекер та голкіпер Андоні Субісаретта, невдовзі тренером став Луїс Арагонес, який виграв разом із командою Кубок Іспанії 1988 року.

Після перемоги в Кубку до команди повернувся Йоган Кройф як головний тренер, незабаром новостворену команду почали називати «Команда мрії» («Dream Team»). У цей час пришла плеяда видатних гравців: Хосеп Гвардіола, Хосе Марія Бакеро, Чикі Бегирістайн, Георге Хаджі, Рональд Куман, Мікаель Лаудруп, Ромаріо та Христо Стоїчков, що стали грізною силою у європейському футболі.

У сезонах 1991-94рр. Барса виграла підряд чотири чемпіонства в країні, виграли Кубок Кубків у 1989 році і Кубок Чемпіонів 1992 році. Крім цього були виграні Кубок Іспанії (1990), Суперкубок УЄФА (1992) і три Суперкубка Іспанії.

Проте невдовзі смуга перемог завершилась поразкою у фіналі Ліги Чемпіонів сезону 1993–1994 в Афінах, де Барса програла «Мілану» 0-4. Із тих часів були два невдалі сезони (1994–1995, 1995–1996), яке призвело до того, що Кройф покинув тренерський місток, а за ним до початку 1997 року більшість основного складу «дрім-тім».

1996–2000

Після Йогана Кройфа на тренерський місток прийшов Боббі Робсон, який попрацював всього один сезон 1996/97, але зміг завоювати триплет (Кубок Іспанії, Суперкубок Іспанії та Кубок володарів Кубків) і купити майбутню зірку Роналдо. Хоча Роналдо пограв всього рік у команді і перейшов у 1997 році в «Інтернаціонале», де отримав Золотого м’яча. Робсона на тренерському містку замінив Луї ван Галь, який підсилив команду Луїшем Фіґу, Луїсом Енріке і Рівалдо.

У 1999 році Рівалду отримав Золотий м’яч, але успіхи самої команди були не такими значними: після поразки у Лізі Чемпіонів від «Валенсії» був посланий у відставку Луї ван Галь та Хосеп Нуньєс і перейшов у стан заклятого ворога один із лідерів Луїш Фіґу, останньому цей перехід фани каталонців так і не змогли пробачити.

2003-2015

23 липня 2003 року клуб очолив Жуан Лапорта, а вже 22 січня 2004 року почав функціонувати тренувальний комлекс імені Ганса Гампера. У цьому ж році прийшов молодий тренер Франк Райкард, який створив команду, що мала можливість боротися за всі кубки у Європі. Вже у сезоні 2004/05 — Барса впевнено взяла чемпіонство в країні та Суперкубок Іспанії; лідер команди Рональдіньйо у цьому ж році отримав Золотого м’яча як найкращий футболіст Європи. А ось у Лізі Чемпіонів програли за сумою двох матчів розбагатівшим «Челсі» : вдома 2-1, на виїзді 2-4.

У наступному сезоні команда била у двох матчах своїх принципових суперників «Реала» та «Еспаньйол» вдома та на виїзді. Та найбільший успіх команда мала в Лізі Чемпіонів, де у фіналі перемогла лондонський «Арсенал» 2-1.
Після цього тріумфу в команді був спад, про що свідчить відсутність виграних кубків і третє місце в Прімері. У результаті чого Франка Райкарда було звільнено.

Місце тренера довірили колишньому гравцю «Барселони» Хосепу Гвардіолі, який одразу зробив «чистку» у команді, продавши в інші команди гравців основного складу, які за два роки помітно здали в грі — Джанлука Дзамбротта, Деку, Роналдінью. І придбав молодих футболістів — Даніеля Алвеса, Жерара Піке, Сейдуна Кейту, Мартіна Касереса, Олександра Гліба. У сезоні 2008-09 команда завоювала три титули Кубок Короля, Чемпіонат Іспанії і Лігу Чемпіонів, де у фіналі переконливо перемогла «Манчестер Юнайтед» 2-0. Також був переможений на «Сантьяго Бернабеу» «Реал», який програв із рахунком 2-6.

Влітку клуб підсилився Златаном Ібрагімовичем, за якого заплатили 46 мільйонів євро та віддали одного із лідерів атаки Самюеля Ето’о до «Інтернаціонале», також оренда Олександра Гліба вважалась частиною угоди, проте вона зірвалася і тому його віддали в аренду до «Штутгарта». Як заміна Сільвіньо, що пішов як вільний агент, був придбаний Максвелл із того самого «Інтернаціонале». Молоді Касерес та Кейрісон проведуть річну аренду в «Ювентусі» та «Бенфіці» відповідно.

У 2011 році «Барселона» опинилася на четвертій сходинці рейтингу найдорожчих футбольних клубів світу журналу Forbes. «Барселона» подешевшала: з 1 млрд до 975 мільйонів доларів. «Синьо-гранатові» опустилися на п’яте місце рейтингу, пропустивши перед собою мюнхенську «Баварію» — 1,048 млрд.

У 2015 році завдяки діям атакуючого тріо — Ліонель Мессі, Неймар, Луїс Суарес, клуб виграв два національних трофеї та Лігу чемпіонів. У цьому ж сезоні з клубу пішов легендарний Хаві Ернандес. У наступному сезоні клуб вибув з Ліги чемпіонів на стадії чвертьфіналу, але переміг у чемпіонаті і кубку.

2015-

У своєму другому сезоні, Луїс Енріке завоював Суперкубок УЄФА, Ла Лігу й Кубок Іспанії. У чвертьфіналі Ліги чемпіонів клуб припинив єврокубковий сезон поступившись мадридському «Атлетіко».
У літнє трансферне вікно 2016 року каталонці продали Томаса Вермалена, Алекса Сонга, Адріано, Мартіна Монтою, які не могли закріпитися в основному складі.

Перед стартом чемпіонату 2017—2018 відбувся рекордний трансфер в історії футболу (на 2 серпня 2017) Неймара з «Барселони» в «Парі Сен-Жермен» на суму в €222 млн.[1][2]
Часопис Forbes стверджував, що п’ятирічний контракт, строком до 2021, було обговорено та укладено ще в листопаді 2016.[3]
Наступного дня 3 серпня Неймар підписав контракт[4].

Досягнення

  • Чемпіон Іспанії (25): 1929, 1944-45, 1947-48, 1948-49, 1951-52, 1952-53, 1958-59, 1959-60, 1973-74, 1984-85, 1990-91, 1991-92, 1992-93, 1993-94, 1997-98, 1998-99, 2004-05, 2005-06, 2008-09, 2009-10, 2010-11, 2012-13, 2014-15, 2015-16, 2017-18
  • Володар кубка Іспанії (30): 1910, 1912, 1913, 1920, 1922, 1925, 1926, 1928, 1942, 1951, 1952, 1953, 1957, 1959, 1963, 1968, 1971, 1978, 1981, 1983, 1988, 1990, 1997, 1998, 2009, 2012, 2015, 2016, 2017, 2018
  • Володар Суперкубка Іспанії (13): 1983, 1991, 1992, 1994, 1996, 2005, 2006, 2009, 2010, 2011, 2013, 2016, 2018
  • Володар Кубка ліги (2): 1982, 1986
  • Володар Кубка ярмарків (3): 1958, 1960, 1966
  • Володар Латинського кубка (2): 1949 і 1952
  • Переможець Ліги чемпіонів (5): 1992, 2006, 2009, 2011, 2015
  • Володар Кубка володарів кубків (4): 1979, 1982, 1989, 1997
  • Володар Суперкубка УЄФА (5): 1992, 1997, 2009, 2011, 2015
  • Клубний чемпіон світу (3): 2009, 2011, 2015

Відомі гравці

Склад команди

Станом на 26 серпня 2018 року[5]

Дербі

Ель Класіко

Існує запекле суперництво між двома найсильнішими командами у Іспанії, й особливо це підтверджується в Ла Лізі, де гра між «Барселоною» і «Реал Мадридом» відома як Ель Класіко. З початку національних змаганнях серед клубів, вони були помічені як представники двох конкуруючих регіонів Іспанії: Каталонія й Кастилія, а також з двох міст. Суперництво відображає те, що багато хто розглядає його як політичну й культурну напруженість між каталонцями й кастильцями, один автор бачив це суперництво, як інсценування громадянської війни в Іспанії.

Під час диктатури Прімо де Рівера Прімо де Рівери і особливо Франсиско Франко (1939-1975), всі регіональні культури були пригнічені. Всі мови на іспанській території, за винятком іспанської (кастильської) само по собі, були офіційно заборонені. Символізуючи бажання каталонського народу до свободи, «Барса» стала «Більше, ніж клуб» (Mes Que Un Club) на каталонському. Притримуватись Мануеля Васкеса Монтальбана, найкращій вибір для каталонців, продемонструвати свою ідентичність шляхом приєднання «Барселони». Це було менш ризиковано, ніж приєднання до підпільної боротьби з рухом Франко, й Монтальбана дозволив їм висловити своє інакомислення.

З іншого боку, «Реал Мадрид» широко розглядався як втілення суверенного репресивного централізму і фашистського режиму на рівні управління і за її межами (Сантьяго Бернабеу, колишній президент клубу, на честь якого стадіон Меренгів був названий, бився з los nacionales). Тим не менш, під час іспанської Громадянської війни, члени обох клубів, такі як Хосеп Синьйоль і Рафаель Санчес Гуерра постраждали від рук прихильників Франко.

У 1950 суперництво посилюється ще більше, коли були суперечки, пов’язані з трансфером Альфредо ді Стефано, який, нарешті, грав за «Реал Мадрид» і був ключем до їх подальшого успіху. У 1960-і роки суперництво вийшло на європейський рівень, коли вони зустрілися двічі в матчах на виліт Кубка Європи.

У ХХІ столітті клуби стали грандами світового футболу. Завжди були фаворитами національних і міжнародних чемпіонатів. Гравці цих клубів регулярно потрапляли в список номінантів на Золотий м’яч. У висновку за цим протистоянням стала слідкувати вся Європа. Воно стало головним футбольним дербі. «Реал» і «Барселону» стали порівнювати в усьому.

Барселонське дербі

Ще для «Барселони» принциповим є дербі з «Еспаньйолом». Уболівальники «синьо-гранатових» виступають за незалежність Каталонії, а вболівальники «біло-синіх» за іспанську владу.
Клуби зустрічались у Єврокубках і національних турнірах. За статистикою в «Барси» більше перемог ніж поразок та поєдинків з нічийним результатом.

Див. також

Примітки

Посилання

Джерела

www.gpedia.com

Отправить ответ

avatar
  Подписаться  
Уведомление о