Фк скала моршин офіційний сайт – Професіональна футбольна ліга України

Новости

Футбольний клуб «Скала»

Футбол – найулюбленіший вид спорту на Земній планеті. Жоден вид спорту не збирає стільки глядачів на своїх трибунах, скільки збирає ця загадкова гра. У деяких країнах світу, футбол – це ще і політика. Історія світового футболу зберігає немало напівзабутих сторінок з розвитку та динаміки улюбленої гри мільйонів. Футбол не стоїть на місці. З кожним роком він прогресує і охоплює своєю популярністю десятки мільйонів дітей на усій планеті Створюються при тому все нові і нові школи футболу…

Мабуть не кожний мешканець нашого краю знає, що у мальовничому курортному місті Моршин ось уже чотири роки досить успішно функціонує дитячо-юнацька школа футболу клубу «Моршин». Ми вирішили виправити цю огріху і більш детальніше розповісти про цей хоч і молодий але вже досить відомий на усю Україну клуб. Дитячо — юнацька школа футболу ( ДЮШФ) клубу «Моршин» створена у 2004 році за ініціативи і фінансової підтримки відомої на Україні і в Європі — Торгової Марки «Моршинська». Ідея належить трьом палким шанувальникам «короля спорту» — на той час генеральному директору ТМ «Моршинська», а сьогодні губернатору Львівщини Миколі Івановичу Кмітю, члену ради директорів IDS Groop Всеволоду Омеляновичу Біласу та президенту ФК «Гагра» Республіка Грузія Бесо Чіхрадзе. Микола Іванович і Всеволод Омелянович добре відомі у Моршині та загалом і на Стрийщині меценати та палкі шанувальники футболу. Бесо Чіхрадзе досить успішно очолює відомий у Республіці Грузія футбольний клуб «Гагра», який є одним із провідних клубів першого дивізіону чемпіонату Грузії (аналог першої ліги чемпіонату України по футболу). Чимала кількість гравців ФК «Гагра» зараз успішно виступають на Україні («Арсенал» Київ, «Таврія» Сімферополь) а також в Росії, Латвії, Білорусі, Азербайджані, Вірменії, Литві, Молдові, Казахстані та Польщі. Найвідоміший вихованець ФК Гагра» Вахтанг Панцхава є гравцем вищолігового французького клубу «Ле Ман». Директором клубу є Ярослав Тарасович Солонинко. Завдяки сприянню та активній роботі клубу на сьогодні 40 дітей займаються у двох вікових групах. Опікуються ними і вчать азам футболу три кваліфікованих спеціалісти дитячого футболу : старший тренер, відомий у минулому гравець львівських «Карпат», майстер спорту України, бронзовий призер чемпіонату України 1997/98 рр. у складі «Карпат» Анатолій Степанович Петрик , який тренує юнаків (U – 17), тренер (U – 15) Олег Олександрович Лозінський та тренер воротарів Борис Степанович Валігурський. Основними завданнями ДЮШК клубу «Моршин» є : впровадження здорового способу життя серед дітей, юнаків та молоді та забезпечення розвитку футболу у Моршині, сприяння у підготовці висококласних гравців для футбольних команд України та Європи, організація змагань, участь у першості дитячо-юнацької футбольної ліги України серед команд першої ліги, товариських та міжнародних зустрічей, підтримка та сприяння розвитку міжнародних зв’язків у сфері футболу, задоволення їх суспільних, культурних, спортивних наукових та інших потреб та інтересів, соціальне становлення як повноправних членів нашого суспільства. З перших днів заснування ДЮШФ клубу «Моршин» активно працює і залучає дітей, які виявляють зацікавленість щодо загального розвитку футболу та бажання професійно займатися футболом.

Слід відзначити, що усі 40 дітей навчаються у навчально-виховному комплексі «Середня загальноосвітня школа – ліцей м.Моршин». Керівництво клубу ввело для своїх вихованців додаткові уроки з англійської мови. Проживають усі юні «зірки» футболу у санаторії «Моршинський» (директор Віктор Безруков). Харчування посилене трьохразове, з великою кількістю овочів, фруктів, йогуртів та вітамінів. Варто відзначити, що усі діти безкоштовно забезпечені футбольною екіпіровкою всесвітньовідомої спортивної фірми «NIKE».

У 2004 року команда клубу — ФК «Моршин» дебютувала у дитячо – юнацькій футбольній лізі Львівщини, де показала динамічний та результативний футбол і за підсумками цього чемпіонату посіла почесне друге місце, що було певною сенсацією серед футбольних спеціалістів Львівщини. За підсумками цієї першості і по рекомендації президента федерації футболу Львівщини Ярослава Антоновича Грисьо з 2005 року ФК «Моршин» успішно виступає у дитячо – юнацькій футбольній лізі України (ДЮФЛУ) серед команд першої ліги у групі 4. У своєму дебютному сезоні моршинська команда виборола третє загальнокомандне місце. У сезоні 2006/07 рр., ФК «Моршин» зробила крок вперед у порівнянні з попереднім сезоном і посіла друге загальнокомандне місце ( команда U – 17 у своїй групі була першою, а гравці U – 15 були третіми). У грудні 2007 року закінчилося перше коло сезону 2007/08 рр. У своїй групі U – 17 підопічні тренера А.С.Петрика посідають перше місце, а юні вихованці U – 15 тренера О.О. Лозінського ідуть на третьому місці. Обидві команди при цьому показують не по рокам зрілий, динамічний, атакуючий, комбінаційний та результативний футбол. Весною, влітку та осінню тренування та товариські зустрічі юні «зірки» проводять на стадіоні Миртюківської ЗОШ (директор — Цюк Ігор Петрович).

Приємно, що на усіх домашніх та виїзних матчах ДЮФЛУ присутні Микола Іванович Кміть та Всеволод Омелянович Білас, що є певним стимулом для моршинських футболістів. На домашніх іграх ФК «Моршин» збирається 500-700 глядачів., що те ж є немаловажним фактором у перемогах юних гравців.

У ДЮШФ клубу «Моршин» азам футболу навчалися : Олег Павлів, Олег Смола, Олександр Бойко, Назар Гаврилів та Віталій Сало. У дублюючому складі київського «Арсеналу» виступають Василь Білий та Тарас Бутрак.
Тренування та футбольні ігри у рамках ДЮФЛУ клуб проводить на моршинському міському стадіоні, який клуб орендує. Міська влада Моршина в особі її голови Ільницького Руслана Яковича всебічно сприяє розвитку дитячо — юнацької школи футболу клубу «Моршин».
У 2006 року ДЮШФ клубу «Моршин» проводила учбово – тренувальний збір в Ужгороді. Тренерський склад був на стажуванні у ФК «Шериф» (Молдова). Цей молдавський клуб є неодноразовим чемпіоном та володарем кубка своєї країни. А у минулому році юні футболісти разом зі своїми тренерами були на учбово – тренувальному зборі у ФК «Шериф». Тренерський штаб був на стажуванні у ФК «Шахтар» (Донецьк), де їм проводили семінари відомі у минулому гравці донецького «Шахтаря» та збірної України Геннадій Орбу, Сергій Ковальов, Валерій Кривенцов та Сергій Попов. Хотілось би відзначити, що ця донецька четвірка відзначила добру підготовку тренерського колективу ДЮШФ клубу «Моршин». Крім того, Геннадій Орбу у цьому році на запрошення керівництва моршинського клубу приїде і проведе для них учбово – тренувальний семінар. Слід відзначити, що у 2007 році У клуб приїжджав американський психолог Френк Пьюсілік. Він розповів багато цікавого. Проводив з дітьми і тренерами різноманітні тести, тренінги та навчання. Керівництво моршинського клубу вирішило, що такий спеціаліст потрібний клубу і підписало з ним довготривалий контракт.

Найближчі плани та цілі дитячо – юнацької школи футболу клубу «Моршин» — це облаштування штучного синтетичного футбольного поля, залучення відомих футбольних спеціалістів України та Європи для проведення футбольних семінарів та методичної роботи для тренерського складу; проведення теоретичних занять з футболу і спортивного виховання взагалі, демонстрування та обговорення фото та відео матеріалів, відпочинку юних футболістів та їх тренерів, участь команд у міжнародних турнірах та багато іншого.

Для тих батьків, хто прагне, щоб його дитина поєднувала навчання у школі і займалася футболом, ДЮШФ клубу «Моршин» проводить додатковий набір дітей 1991 – 1995 р.н. Довідки за телефоном: 8 067 243 74 72.

Не кожна школа футболу може похвалитися такими високими здобутками, за такий короткий термін існування. Бажання і наполегливість дітей займатися футболом, професійний та цілеспрямований підхід тренерів та керівництва привели до таких високих показників в дитячо – юнацькому футболі України.

Хочеться побажати керівництву, тренерському штабу та усім вихованцям дитячо – юнацької школи футболу добробуту, впевненості, процвітання та блискавичних перемог на футбольних полях.

Михайло ОЛІЙНИК


www.fcskala.com

Академія / Тренерський склад

Академія / Тренерський склад
 
БУБІС Іван Антонович
ГОЛОВНИЙ ТРЕНЕР АКАДЕМІЇ

Народився: 17 січня 1965 року

Тренерська кар’єра: 

2004 «Борисфен 2» Щасливе – головний тренер

2007-2009 «Десна» Чернігів – тренер

2009-2011 «Скала» Моршин – тренер

2014 «Вранов» Вранов, Словаччина — головний тренер

З 2015 головний тренер Академії Футболу «Скала» Моршин 

 
ПЕТРИК Анатолій Степанович
ТРЕНЕР КОМАНДИ U-13

Народився: 7 грудня 1963 року,с. Струсів, Тернопільська обл.

Тренерська кар’єра: 

2004-2006 — тренер ДЮФЛ ФК «Моршин», м. Моршин.

2007-2008 — тренер ФК «Трускавець», обласна команда.

2008-2010 — тренер ФК «Львів», м. Львів.

З липня 2010 року — тренер ФК «Скала».

 
ВАСИЛИШИН Микола Зіновійович
СТАРШИЙ ТРЕНЕР КОМАНДИ U-17

Народився: 28.11.1990 р.

Тренерська кар’єра:  Тренер АФ «Скала»з 01.04.2011 р.

 
КОВАНДА Іван Михайлович
СТАРШИЙ ТРЕНЕР КОМАНДИ U-15

Народився: 23 жовтня 1967 року

Кар’єра тренера:

2003-2006 «Рава» Рава-Руська

2007 «Верес» Рівне 

З серпня 2016 року — тренер ФК «Скала»

www.fcskala.com

Футбольний клуб «Скала»

Футбол – найулюбленіший вид спорту на Земній планеті. Жоден вид спорту не збирає стільки глядачів на своїх трибунах, скільки збирає ця загадкова гра. У деяких країнах світу, футбол – це ще і політика. Історія світового футболу зберігає немало напівзабутих сторінок з розвитку та динаміки улюбленої гри мільйонів. Футбол не стоїть на місці. З кожним роком він прогресує і охоплює своєю популярністю десятки мільйонів дітей на усій планеті Створюються при тому все нові і нові школи футболу…

Мабуть не кожний мешканець нашого краю знає, що у мальовничому курортному місті Моршин ось уже чотири роки досить успішно функціонує дитячо-юнацька школа футболу клубу «Моршин». Ми вирішили виправити цю огріху і більш детальніше розповісти про цей хоч і молодий але вже досить відомий на усю Україну клуб. Дитячо — юнацька школа футболу ( ДЮШФ) клубу «Моршин» створена у 2004 році за ініціативи і фінансової підтримки відомої на Україні і в Європі — Торгової Марки «Моршинська». Ідея належить трьом палким шанувальникам «короля спорту» — на той час генеральному директору ТМ «Моршинська», а сьогодні губернатору Львівщини Миколі Івановичу Кмітю, члену ради директорів IDS Groop Всеволоду Омеляновичу Біласу та президенту ФК «Гагра» Республіка Грузія Бесо Чіхрадзе. Микола Іванович і Всеволод Омелянович добре відомі у Моршині та загалом і на Стрийщині меценати та палкі шанувальники футболу. Бесо Чіхрадзе досить успішно очолює відомий у Республіці Грузія футбольний клуб «Гагра», який є одним із провідних клубів першого дивізіону чемпіонату Грузії (аналог першої ліги чемпіонату України по футболу). Чимала кількість гравців ФК «Гагра» зараз успішно виступають на Україні («Арсенал» Київ, «Таврія» Сімферополь) а також в Росії, Латвії, Білорусі, Азербайджані, Вірменії, Литві, Молдові, Казахстані та Польщі. Найвідоміший вихованець ФК Гагра» Вахтанг Панцхава є гравцем вищолігового французького клубу «Ле Ман». Директором клубу є Ярослав Тарасович Солонинко. Завдяки сприянню та активній роботі клубу на сьогодні 40 дітей займаються у двох вікових групах. Опікуються ними і вчать азам футболу три кваліфікованих спеціалісти дитячого футболу : старший тренер, відомий у минулому гравець львівських «Карпат», майстер спорту України, бронзовий призер чемпіонату України 1997/98 рр. у складі «Карпат» Анатолій Степанович Петрик , який тренує юнаків (U – 17), тренер (U – 15) Олег Олександрович Лозінський та тренер воротарів Борис Степанович Валігурський. Основними завданнями ДЮШК клубу «Моршин» є : впровадження здорового способу життя серед дітей, юнаків та молоді та забезпечення розвитку футболу у Моршині, сприяння у підготовці висококласних гравців для футбольних команд України та Європи, організація змагань, участь у першості дитячо-юнацької футбольної ліги України серед команд першої ліги, товариських та міжнародних зустрічей, підтримка та сприяння розвитку міжнародних зв’язків у сфері футболу, задоволення їх суспільних, культурних, спортивних наукових та інших потреб та інтересів, соціальне становлення як повноправних членів нашого суспільства. З перших днів заснування ДЮШФ клубу «Моршин» активно працює і залучає дітей, які виявляють зацікавленість щодо загального розвитку футболу та бажання професійно займатися футболом.

Слід відзначити, що усі 40 дітей навчаються у навчально-виховному комплексі «Середня загальноосвітня школа – ліцей м.Моршин». Керівництво клубу ввело для своїх вихованців додаткові уроки з англійської мови. Проживають усі юні «зірки» футболу у санаторії «Моршинський» (директор Віктор Безруков). Харчування посилене трьохразове, з великою кількістю овочів, фруктів, йогуртів та вітамінів. Варто відзначити, що усі діти безкоштовно забезпечені футбольною екіпіровкою всесвітньовідомої спортивної фірми «NIKE».

У 2004 року команда клубу — ФК «Моршин» дебютувала у дитячо – юнацькій футбольній лізі Львівщини, де показала динамічний та результативний футбол і за підсумками цього чемпіонату посіла почесне друге місце, що було певною сенсацією серед футбольних спеціалістів Львівщини. За підсумками цієї першості і по рекомендації президента федерації футболу Львівщини Ярослава Антоновича Грисьо з 2005 року ФК «Моршин» успішно виступає у дитячо – юнацькій футбольній лізі України (ДЮФЛУ) серед команд першої ліги у групі 4. У своєму дебютному сезоні моршинська команда виборола третє загальнокомандне місце. У сезоні 2006/07 рр., ФК «Моршин» зробила крок вперед у порівнянні з попереднім сезоном і посіла друге загальнокомандне місце ( команда U – 17 у своїй групі була першою, а гравці U – 15 були третіми). У грудні 2007 року закінчилося перше коло сезону 2007/08 рр. У своїй групі U – 17 підопічні тренера А.С.Петрика посідають перше місце, а юні вихованці U – 15 тренера О.О. Лозінського ідуть на третьому місці. Обидві команди при цьому показують не по рокам зрілий, динамічний, атакуючий, комбінаційний та результативний футбол. Весною, влітку та осінню тренування та товариські зустрічі юні «зірки» проводять на стадіоні Миртюківської ЗОШ (директор — Цюк Ігор Петрович).

Приємно, що на усіх домашніх та виїзних матчах ДЮФЛУ присутні Микола Іванович Кміть та Всеволод Омелянович Білас, що є певним стимулом для моршинських футболістів. На домашніх іграх ФК «Моршин» збирається 500-700 глядачів., що те ж є немаловажним фактором у перемогах юних гравців.

У ДЮШФ клубу «Моршин» азам футболу навчалися : Олег Павлів, Олег Смола, Олександр Бойко, Назар Гаврилів та Віталій Сало. У дублюючому складі київського «Арсеналу» виступають Василь Білий та Тарас Бутрак.
Тренування та футбольні ігри у рамках ДЮФЛУ клуб проводить на моршинському міському стадіоні, який клуб орендує. Міська влада Моршина в особі її голови Ільницького Руслана Яковича всебічно сприяє розвитку дитячо — юнацької школи футболу клубу «Моршин».
У 2006 року ДЮШФ клубу «Моршин» проводила учбово – тренувальний збір в Ужгороді. Тренерський склад був на стажуванні у ФК «Шериф» (Молдова). Цей молдавський клуб є неодноразовим чемпіоном та володарем кубка своєї країни. А у минулому році юні футболісти разом зі своїми тренерами були на учбово – тренувальному зборі у ФК «Шериф». Тренерський штаб був на стажуванні у ФК «Шахтар» (Донецьк), де їм проводили семінари відомі у минулому гравці донецького «Шахтаря» та збірної України Геннадій Орбу, Сергій Ковальов, Валерій Кривенцов та Сергій Попов. Хотілось би відзначити, що ця донецька четвірка відзначила добру підготовку тренерського колективу ДЮШФ клубу «Моршин». Крім того, Геннадій Орбу у цьому році на запрошення керівництва моршинського клубу приїде і проведе для них учбово – тренувальний семінар. Слід відзначити, що у 2007 році У клуб приїжджав американський психолог Френк Пьюсілік. Він розповів багато цікавого. Проводив з дітьми і тренерами різноманітні тести, тренінги та навчання. Керівництво моршинського клубу вирішило, що такий спеціаліст потрібний клубу і підписало з ним довготривалий контракт.

Найближчі плани та цілі дитячо – юнацької школи футболу клубу «Моршин» — це облаштування штучного синтетичного футбольного поля, залучення відомих футбольних спеціалістів України та Європи для проведення футбольних семінарів та методичної роботи для тренерського складу; проведення теоретичних занять з футболу і спортивного виховання взагалі, демонстрування та обговорення фото та відео матеріалів, відпочинку юних футболістів та їх тренерів, участь команд у міжнародних турнірах та багато іншого.
Для тих батьків, хто прагне, щоб його дитина поєднувала навчання у школі і займалася футболом, ДЮШФ клубу «Моршин» проводить додатковий набір дітей 1991 – 1995 р.н. Довідки за телефоном: 8 067 243 74 72.

Не кожна школа футболу може похвалитися такими високими здобутками, за такий короткий термін існування. Бажання і наполегливість дітей займатися футболом, професійний та цілеспрямований підхід тренерів та керівництва привели до таких високих показників в дитячо – юнацькому футболі України.

Хочеться побажати керівництву, тренерському штабу та усім вихованцям дитячо – юнацької школи футболу добробуту, впевненості, процвітання та блискавичних перемог на футбольних полях.

Михайло ОЛІЙНИК


www.fcskala.com

Академія / Тренерський склад

Академія / Тренерський склад
 
БУБІС Іван Антонович
ГОЛОВНИЙ ТРЕНЕР АКАДЕМІЇ

Народився: 17 січня 1965 року

Тренерська кар’єра: 

2004 «Борисфен 2» Щасливе – головний тренер

2007-2009 «Десна» Чернігів – тренер

2009-2011 «Скала» Моршин – тренер

2014 «Вранов» Вранов, Словаччина — головний тренер

З 2015 головний тренер Академії Футболу «Скала» Моршин 

 
ПЕТРИК Анатолій Степанович
ТРЕНЕР КОМАНДИ U-13

Народився: 7 грудня 1963 року,с. Струсів, Тернопільська обл.

Тренерська кар’єра: 

2004-2006 — тренер ДЮФЛ ФК «Моршин», м. Моршин.

2007-2008 — тренер ФК «Трускавець», обласна команда.

2008-2010 — тренер ФК «Львів», м. Львів.

З липня 2010 року — тренер ФК «Скала».

 
ВАСИЛИШИН Микола Зіновійович
СТАРШИЙ ТРЕНЕР КОМАНДИ U-17

Народився: 28.11.1990 р.

Тренерська кар’єра:  Тренер АФ «Скала»з 01.04.2011 р.

 
КОВАНДА Іван Михайлович
СТАРШИЙ ТРЕНЕР КОМАНДИ U-15

Народився: 23 жовтня 1967 року

Кар’єра тренера:

2003-2006 «Рава» Рава-Руська

2007 «Верес» Рівне 

З серпня 2016 року — тренер ФК «Скала»

www.fcskala.com

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Рік заснування – 1911

Почесний президент – Кміть М.І.
Директор – Кравчук О.Л.
Веб-сайт:  fcskala.com (fcskala.com.ua) 
E-mail:  CLOAKING  , CLOAKING
Фактична адреса: 82482, Львівська обл., м. Моршин, вул. І. Франка, 27, оф.2
Юридична адреса: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Олесницького 9,10
Тел./факс: (03260) 6-22-23 

«СКАЛА́» (СТРИЙ) – один із найстаріших футбольних клубів України – заснований 1911 року українцями-гімназистами під назвою Український Спортовий Кружок «Січ». Чемпіон Галичини 1943 року. Ліквідований органами радянської влади 1944 року, після чого стрийська команда виступала під звичними для часів СРСР назвами «Спартак, «Машинобудівник», «Буровик», «Авангард». Друге відродження «Скали» відбулося 1989 року і тривало до 1996 року. Протягом 1996-2001 років команда мала назву «Газовидобувник-Скала», у 2001-2006 роках – «Газовик-Скала», у 2007-2008 роках – «Скала-Екран». Знову повернулися до звичної назви «Скала» 2009 року, коли команду взяв під опіку колектив однодумців з Моршина, співзасновників ФК «Моршин», який бере свій початок з 2004 року. На початку липня 2009 року ФК «Моршин» отримав атестат Федерації футболу України, який надає право участі у Всеукраїнських змаганнях з футболу серед професіональних команд другої ліги сезону 2009-2010 років. Після цього клуб отримав членство у ПФЛ. 17 лютого 2010 року постановою № 5 Центральної Ради ПФЛ затверджено зміну назви ТОВ «Футбольний клуб «Моршин» на ТОВ «Футбольний клуб «Скала».

Виступав у другій та першій лігах України. Наразі найвище досягнення – 6-е місце в першій лізі сезону 2005/2006 років. 

Виступи у професіональних лігах незалежної України: 

Сезон

Ліга

Місце

І

В

Н

П

ГЗ

ГП

О

Кубок України

1992

Перша «Б»

6

26

11

9

6

39

24

31

1/8 фіналу

1992/93

Перша

11

42

15

11

16

49

58

41

1/64 фіналу

1993/94

Перша

16

38

11

7

20

36

48

29

1/16 фіналу

1994/95

Перша

19

42

12

9

21

31

65

45

1/64 фіналу

1995/96

Перша

22

42

2

3

37

21

108

9

1/64 фіналу

2001/02

Друга «A»

10

36

12

11

13

31

38

47

2 раунд

2002/03

Друга «A»

9

28

8

9

11

15

23

33

1/32 фіналу

2003/04

Друга «A»

1

30

18

11

1

46

15

65

1/16 фіналу

2004/05

Перша

12

34

12

7

15

34

39

43

1/32 фіналу

2005/06

Перша

6

34

14

10

10

35

33

52

1/8 фіналу

2009/10

Друга «A»

11

20

1

3

16

11

40

6

2 попередній етап

2010/11

Друга «A»

7

22

10

5

7

26

19

35

2 попередній етап

2011/12

Друга «A»

9

26

8

4

14

26

36

28

2 попередній етап

2012/13

Друга «1»

5

30

10

7

13

25

41

37

1 попередній етап

2013/14

Друга

18

36

8

3

25

22

60

27

2 попередній етап

2014/15

Друга

5

27

 11 

 5 

 11 

 29 

 34 

38

попередній етап

2015/16

Друга

5

 26 

 13 

 7 

 6 

 41 

 23 

46

1 попередній етап

2016/17

Перша

17

 34

 5 

 5 

 24

 25

 58 

20

2 попередній етап

 

СТВОРЕННЯ КОМАНДИ, ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ ТА КОЛЬОРІВ 

Український Спортовий Кружок «Січ» у Стрию створили українці-гімназисти 1911 року, щоб представляти український футбол у місті. Команда тренувалася на бічних полях парку Йордана, оскільки основне поле було тренувальним для іншої команди міста «Погоні». Першою зафіксованою грою новоствореної команди був поєдинок 21 травня 1911 року у Львові на стадіоні «Сокіл-Батько» між УСК (третій склад) та «Січ». Стрияни поступилися з рахунком 5:8. Того ж року, 7 жовтня, у Стрию на майданчику в парку Вільшина (сучасний парк ім. Т. Шевченка) відбулося перше стрийське дербі: «Погонь» – «Січ». Досвідченіша польська команда перемогла з рахунком 5:0. Футбол набирав популярності серед гімназистів і з гравців, які не потрапляли до основної команди, сформовано «Січ-II» і «Січ-III». Збереглися імена перших футболістів основної команди УСК «Січ» 1911 року (переважно це були учні гімназії): Микола Блискун, Йосафат Гнатів, Юліан Левицький, Степан-Адріан Нижанківський, Микола Николишин, Мирон-Олександр Соловій, Володимир Тивонович, Богдан Лотоцький, Дмитро Мачалаба, Михайло Хроньовський, Володимир Федорик, Олександр Мінів, семінаристи брати Гусаки.

Назва «Січ» виклика́ла в поляків неприємні асоціації з козацькою добою та українсько-польською війною під проводом Богдана Хмельницького, через що на іграх часом виникали конфлікти і, навіть, бійки. У статті в львівському спортивному тижневику «Змаг» автор В. Конич писав, що ідею назвати команду «Скалою» подав футболіст Станіслав Паращак перед грою 12 травня 1912 року в Перемишлі проти «Сянової чайки». Гравець обґрунтував цю назву тим, що всі атаки суперників мають «відбиватися об дружину, як об скалу». Також назву «Скала стрийська» використовувала «Поґонь» (Стрий) у звіті за 1911/12 роки, тому вважають, що «Січ» перейменовано на «Скалу» саме 1912 року. Слово «скала» тоді було нормою, тоді як зараз словники позначають його як застарілий синонім до слова «скеля». Але ця назва стала традиційною, тому коли після 55-річної перерви клуб було відновлено 1989 року, його названо саме «Скала».

Відомий у Стрию громадський і релігійний діяч отець Остап Нижанківський, який обіймав посаду першого голови УСК «Січ», придбав для команди першу справжню форму. Спочатку футболки були сино-жовті, а після зміни назви на «Скалу» закуплено малиново-зелену форму (малиновий колір символізує козацтво та волю («Січ»), а зелений — ліси Карпат («Скала»). 

АВСТРО-УГОРСЬКИЙ ПЕРІОД 

1912 року гравцями «Січі», яка того року змінила назву на «Скалу», стали, зокрема Нестор Нижанківський (син отця Остапа Нижанківського) і колишні гравці «Погоні» (Стрий) воротар Леон Шварц і нападник Стах Паращак. Загалом, якщо в перший рік існування за клуб грали майже виключно гімназисти, то згодом команда почала запрошувати досвідченіших і сильніших футболістів. Завдяки протекції о. Нижанківського «Скала» отримала право грати домашні матчі в парку Йордана. 1912 року «Скала» провела кілька вдалих товариських матчів. Указано команди, рахунок і місце зустрічі:

«Скала» — УСК (Львів) — 4:0

«Сянова чайка» (Перемишль) — «Скала» — 1:2,

«Скала» — «Сянова чайка» — 5:0 (?),

Українська збірна Львова (гравці УСК, «України» та «Лехії») — «Скала» — 0:1 (матч припинено на 78-й хв. через темряву).

Таким чином, «Скала» довела перевагу над усіма провідними українськими командами Галичини, а колектив, який зібрався в барвах «Скали» 1912 року був одним із найсильніших складів «Скали» аж до ліквідації команди 1944 року: воротар Леон Шварц («Ляля»), захисники Антін (Антоній) Блаткевич і Олексій Гусак («Гусьокроп»), півзахисники: ліворуч — Юке Фоґель, середина — Нестор Нижанківський,  праворуч — Михайло Хроньовський, й нападники: Володимир Федорик («Коломийка»), Мирон Соловій, Станіслав Паращак, Осип Ярем і Віктор Колваль.

Після успішного 1912 року діяльність «Скали» занепала. Паращак повернувся до місцевої «Погоні», Н. Нижанківський і Блаткевич закінчили гімназію та продовжили навчання у Львові, Гусак і Хроньовський пішли до війська і, хоча проходили службу в Стрию, не мали вільного часу на футбол. Гравці, які їх замінили, показували значно нижчий рівень гри. Через занепад клубу «Скала» не взяла участі навіть у масовому Шевченківському здвигу у червні 1914 року, коли до Львова з’їхалися понад 12 тисяч осіб з усієї Галичини. 

ПОЛЬСЬКИЙ І НІМЕЦЬКИЙ ПЕРІОДИ 

У роки Першої світової війни (1914–1918) спортивне життя у Стрию зупинилося. 1919 року поляки розстріляли опікуна «Скали» Остапа Нижанківського. Футбольну команду «Скала» відновлено 1922 року як секцію гімнастичного товариства «Сокіл». У 1920-х роках українські спортивні клуби Галичини об’єдналися в Український Спортовий Союз, але УСС не співпрацював з польською владою, тому українським командам було заборонено проводити матчі проти польських клубів. Це заважало розвиткові футболу в краю і швидкому відновленню «Скали».

1925 року ініціатори відновлення команди ґрунтовно підійшли до справи й зареєстрували загальноміський Український Спортовий Клуб «Скала» як самостійний спортивний осередок. 26 травня 1925 року влада воєводства затвердила статут товариства, а раніше, 24 травня, «Скала» провела в Стрию товариську гру із «Зорею» (Львів), перемігши гостей 2:0.

У сезоні 1928 львівське СТ «Україна» вирішило перервати ізоляцію українських команд Галичини й вступило до Львівської окружної футбольної спілки під егідою Польської федерації футболу. Львів’яни хотіли грати з рівними суперниками, бо інші українські клуби краю були нижчого рівня й інколи «Україна» перемагала їх навіть із двозначним рахунком. «Скала» 1931 року також вступила до ЛОФС. Окружні змагання проводили в класах «C», «B» і «A». Переможці класу «A» з різних округів боролися за вихід до найвищого дивізіону чемпіонату Польщі. Вже у першому сезоні «Скала» була серед лідерів свого підокругу класу «C» і відразу виборола право грати в класі «B», де виступала в 1932 і 1933 роках. Але першість 1933 року стала катастрофічною для «Скали» в лізі «B», бо команда посіла останнє, 8-е місце у своїй підгрупі, набравши тільки 4 очки (різниця м’ячів — 9:48). Після цього керівництво клубу вирішило вийти з ЛОФС і повернутися до УСС. Частково це було спричинено надто високими витратами на виїзні матчі й байдужістю української громади Стрия до спорту, частково — упередженим ставленням польських футбольних функціонерів до українських команд, частково — надто низьким рівнем гри «Скали» порівняно зі командами класу «B».

1936 року УСК «Скала» повернувся під егіду Польської федерації футболу. Саме в ті роки створено Станіславську окружну футбольну спілку й, відповідно до адміністративного поділу, клуби Стрийського повіту мали змагатися в СОФС. Проте команди Стрия, а особливо найсильніша команда міста «Погонь», не бажали змагатися з командами Станіславщини через гірше транспортне сполучення та меншу кількість сильних команд, що було фінансово невигідно, бо вони приваблювало менше глядачів на стадіон. Клуби міста відмовилися грати в СОФС, натомість проводили власний турнір за кубок Стрия. У сезоні 1937/38 «Скала» повернулася до Львівської окружної футбольної спілки, де змагалася в класі «B». 

РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД 

У радянські часи команда носила назви «Спартак», «Буровик», «Машинобудівник», «Авангард». В пам’яті вболівальників зі стажем назавжди залишиться матч стрийського «Авангарду», який виступав в першості УРСР серед колективів фізкультури, та московського ЦСКА, що приїхав до Стрия в ранзі чемпіона Радянського Союзу. Попри те, що московські армійці складали кістяк тогочасної збірної Радянського Союзу, а стрийська команда мала статус напіваматорської, поєдинок завершився внічию 1:1, а тренер москвичів відмовився від післяматчевого інтерв’ю. 

Команду майстрів у Стрию було відновлено 1989 року, а вже через два роки, об’єднавшись із «Карпатами» (Кам`янка-Бузька),  вона отримала місце в другій лізі чемпіонату СРСР.


www.fcskala.com

Професіональна футбольна ліга України

2002 році в м. Моршині створено дитячо-юнацький футбольний клуб «Моршин». Спонсором команди виступила ТМ «Моршинська». Тренером було обрано молодого фахівця — О. Лозінського. Дебют  тренера і представлення команди відбулись влітку 2002 року на Моршинському стадіоні в товариському матчі проти ДЮСШ — № 15 (м. Київ). Почався відбір кращих футболістів міста, інтенсивні тренування, і восени 2002 року команда 1991 р.н. дебютувала в чемпіонаті дитячо-юнацької футбольної ліги Львівщини. Сезон вдався досить успішним — 2 місце, що засвідчило про велику перспективу команди та її молодого тренера.В міжсезоння команда провела навчально-тренувальні збори на кращих футбольних базах України — ФК «Шахтар» та «Динамо».

Запрошені два нових тренера — екс-футболіст ФК «Карпат», майстер спорту Анатолій Петрик та Роман Романюк.Покращилась матеріально-технічна база стадіону — заміна травяного покриття. Футболістів команди забезпечили проживанням, харчуванням та екіпіровкою. Провелась велика кількість товариських зустрічей, семінарів та стажування футболістів.В сезоні 2004-2005 років команда ФК «Моршин» дебютувала в дитячо-юнацькій лізі України двома віковими групами. Перші дві гри закінчились поразками — в Чернівцях проти місцевої команди (юнаки 0:4, юніори 0:1) та в Моршині поступились команді Калуш (юнаки 2:3, юніори 1:2). Надалі команди проявили психологічну стійкість, прагнення до перемоги, спортивний характер та в м. Хуст здобули перші очки в чемпіонаті України проти команди, яка займала перше місце на той час (юнаки 3:0, юніори 2:0). Загалом перший чемпіонат команда ФК «Моршин» закінчила на 3-му місці, поступившись лише ФК «Спартак» Івано-Франківськ та ДЮСШ м. Калуш. Всього було проведено 19 матчів, як юнаками так і юніорами. Юнаки поступились — 8 разів, зіграли в нічию — 2 рази та перемогли — 8 разів. Юніори поступились — 4 рази, зіграли в нічию — 3 рази та перемогли — 11 разів.Команда ФК «Моршин» прийняла участь в міжнародному футбольному турнірі «Кубок Добегнева», де серед 15 команд посіла 7 місце.В сезоні 2006-2007 років команда U-15 посіла 3 місце, U-17 — 1 місце та потрапили на фінальну частину в м. Київ. В сезоні 2007-2008 років U-15 завоювала 3 місце, U-17 — 2 місце.З сезону 2009-2010 років ФК «Моршин» отримав членство у ПФЛ. Таким чином, молоді вихованці клубу отримали можливість спробувати свої сили в другій лізі. Сезон 2014-2015

pfl.ua

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Рік заснування – 1911

Почесний президент – Кміть М.І.
Директор – Кравчук О.Л.
Веб-сайт:  fcskala.com (fcskala.com.ua) 
E-mail:  CLOAKING  , CLOAKING
Фактична адреса: 82482, Львівська обл., м. Моршин, вул. І. Франка, 27, оф.2
Юридична адреса: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Олесницького 9,10
Тел./факс: (03260) 6-22-23 

«СКАЛА́» (СТРИЙ) – один із найстаріших футбольних клубів України – заснований 1911 року українцями-гімназистами під назвою Український Спортовий Кружок «Січ». Чемпіон Галичини 1943 року. Ліквідований органами радянської влади 1944 року, після чого стрийська команда виступала під звичними для часів СРСР назвами «Спартак, «Машинобудівник», «Буровик», «Авангард». Друге відродження «Скали» відбулося 1989 року і тривало до 1996 року. Протягом 1996-2001 років команда мала назву «Газовидобувник-Скала», у 2001-2006 роках – «Газовик-Скала», у 2007-2008 роках – «Скала-Екран». Знову повернулися до звичної назви «Скала» 2009 року, коли команду взяв під опіку колектив однодумців з Моршина, співзасновників ФК «Моршин», який бере свій початок з 2004 року. На початку липня 2009 року ФК «Моршин» отримав атестат Федерації футболу України, який надає право участі у Всеукраїнських змаганнях з футболу серед професіональних команд другої ліги сезону 2009-2010 років. Після цього клуб отримав членство у ПФЛ. 17 лютого 2010 року постановою № 5 Центральної Ради ПФЛ затверджено зміну назви ТОВ «Футбольний клуб «Моршин» на ТОВ «Футбольний клуб «Скала».

Виступав у другій та першій лігах України. Наразі найвище досягнення – 6-е місце в першій лізі сезону 2005/2006 років. 

Виступи у професіональних лігах незалежної України: 

Сезон

Ліга

Місце

І

В

Н

П

ГЗ

ГП

О

Кубок України

1992

Перша «Б»

6

26

11

9

6

39

24

31

1/8 фіналу

1992/93

Перша

11

42

15

11

16

49

58

41

1/64 фіналу

1993/94

Перша

16

38

11

7

20

36

48

29

1/16 фіналу

1994/95

Перша

19

42

12

9

21

31

65

45

1/64 фіналу

1995/96

Перша

22

42

2

3

37

21

108

9

1/64 фіналу

2001/02

Друга «A»

10

36

12

11

13

31

38

47

2 раунд

2002/03

Друга «A»

9

28

8

9

11

15

23

33

1/32 фіналу

2003/04

Друга «A»

1

30

18

11

1

46

15

65

1/16 фіналу

2004/05

Перша

12

34

12

7

15

34

39

43

1/32 фіналу

2005/06

Перша

6

34

14

10

10

35

33

52

1/8 фіналу

2009/10

Друга «A»

11

20

1

3

16

11

40

6

2 попередній етап

2010/11

Друга «A»

7

22

10

5

7

26

19

35

2 попередній етап

2011/12

Друга «A»

9

26

8

4

14

26

36

28

2 попередній етап

2012/13

Друга «1»

5

30

10

7

13

25

41

37

1 попередній етап

2013/14

Друга

18

36

8

3

25

22

60

27

2 попередній етап

2014/15

Друга

5

27

 11 

 5 

 11 

 29 

 34 

38

попередній етап

2015/16

Друга

5

 26 

 13 

 7 

 6 

 41 

 23 

46

1 попередній етап

2016/17

Перша

17

 34

 5 

 5 

 24

 25

 58 

20

2 попередній етап

 

СТВОРЕННЯ КОМАНДИ, ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ ТА КОЛЬОРІВ 

Український Спортовий Кружок «Січ» у Стрию створили українці-гімназисти 1911 року, щоб представляти український футбол у місті. Команда тренувалася на бічних полях парку Йордана, оскільки основне поле було тренувальним для іншої команди міста «Погоні». Першою зафіксованою грою новоствореної команди був поєдинок 21 травня 1911 року у Львові на стадіоні «Сокіл-Батько» між УСК (третій склад) та «Січ». Стрияни поступилися з рахунком 5:8. Того ж року, 7 жовтня, у Стрию на майданчику в парку Вільшина (сучасний парк ім. Т. Шевченка) відбулося перше стрийське дербі: «Погонь» – «Січ». Досвідченіша польська команда перемогла з рахунком 5:0. Футбол набирав популярності серед гімназистів і з гравців, які не потрапляли до основної команди, сформовано «Січ-II» і «Січ-III». Збереглися імена перших футболістів основної команди УСК «Січ» 1911 року (переважно це були учні гімназії): Микола Блискун, Йосафат Гнатів, Юліан Левицький, Степан-Адріан Нижанківський, Микола Николишин, Мирон-Олександр Соловій, Володимир Тивонович, Богдан Лотоцький, Дмитро Мачалаба, Михайло Хроньовський, Володимир Федорик, Олександр Мінів, семінаристи брати Гусаки.

Назва «Січ» виклика́ла в поляків неприємні асоціації з козацькою добою та українсько-польською війною під проводом Богдана Хмельницького, через що на іграх часом виникали конфлікти і, навіть, бійки. У статті в львівському спортивному тижневику «Змаг» автор В. Конич писав, що ідею назвати команду «Скалою» подав футболіст Станіслав Паращак перед грою 12 травня 1912 року в Перемишлі проти «Сянової чайки». Гравець обґрунтував цю назву тим, що всі атаки суперників мають «відбиватися об дружину, як об скалу». Також назву «Скала стрийська» використовувала «Поґонь» (Стрий) у звіті за 1911/12 роки, тому вважають, що «Січ» перейменовано на «Скалу» саме 1912 року. Слово «скала» тоді було нормою, тоді як зараз словники позначають його як застарілий синонім до слова «скеля». Але ця назва стала традиційною, тому коли після 55-річної перерви клуб було відновлено 1989 року, його названо саме «Скала».

Відомий у Стрию громадський і релігійний діяч отець Остап Нижанківський, який обіймав посаду першого голови УСК «Січ», придбав для команди першу справжню форму. Спочатку футболки були сино-жовті, а після зміни назви на «Скалу» закуплено малиново-зелену форму (малиновий колір символізує козацтво та волю («Січ»), а зелений — ліси Карпат («Скала»). 

АВСТРО-УГОРСЬКИЙ ПЕРІОД 

1912 року гравцями «Січі», яка того року змінила назву на «Скалу», стали, зокрема Нестор Нижанківський (син отця Остапа Нижанківського) і колишні гравці «Погоні» (Стрий) воротар Леон Шварц і нападник Стах Паращак. Загалом, якщо в перший рік існування за клуб грали майже виключно гімназисти, то згодом команда почала запрошувати досвідченіших і сильніших футболістів. Завдяки протекції о. Нижанківського «Скала» отримала право грати домашні матчі в парку Йордана. 1912 року «Скала» провела кілька вдалих товариських матчів. Указано команди, рахунок і місце зустрічі:

«Скала» — УСК (Львів) — 4:0

«Сянова чайка» (Перемишль) — «Скала» — 1:2,

«Скала» — «Сянова чайка» — 5:0 (?),

Українська збірна Львова (гравці УСК, «України» та «Лехії») — «Скала» — 0:1 (матч припинено на 78-й хв. через темряву).

Таким чином, «Скала» довела перевагу над усіма провідними українськими командами Галичини, а колектив, який зібрався в барвах «Скали» 1912 року був одним із найсильніших складів «Скали» аж до ліквідації команди 1944 року: воротар Леон Шварц («Ляля»), захисники Антін (Антоній) Блаткевич і Олексій Гусак («Гусьокроп»), півзахисники: ліворуч — Юке Фоґель, середина — Нестор Нижанківський,  праворуч — Михайло Хроньовський, й нападники: Володимир Федорик («Коломийка»), Мирон Соловій, Станіслав Паращак, Осип Ярем і Віктор Колваль.

Після успішного 1912 року діяльність «Скали» занепала. Паращак повернувся до місцевої «Погоні», Н. Нижанківський і Блаткевич закінчили гімназію та продовжили навчання у Львові, Гусак і Хроньовський пішли до війська і, хоча проходили службу в Стрию, не мали вільного часу на футбол. Гравці, які їх замінили, показували значно нижчий рівень гри. Через занепад клубу «Скала» не взяла участі навіть у масовому Шевченківському здвигу у червні 1914 року, коли до Львова з’їхалися понад 12 тисяч осіб з усієї Галичини. 

ПОЛЬСЬКИЙ І НІМЕЦЬКИЙ ПЕРІОДИ 

У роки Першої світової війни (1914–1918) спортивне життя у Стрию зупинилося. 1919 року поляки розстріляли опікуна «Скали» Остапа Нижанківського. Футбольну команду «Скала» відновлено 1922 року як секцію гімнастичного товариства «Сокіл». У 1920-х роках українські спортивні клуби Галичини об’єдналися в Український Спортовий Союз, але УСС не співпрацював з польською владою, тому українським командам було заборонено проводити матчі проти польських клубів. Це заважало розвиткові футболу в краю і швидкому відновленню «Скали».

1925 року ініціатори відновлення команди ґрунтовно підійшли до справи й зареєстрували загальноміський Український Спортовий Клуб «Скала» як самостійний спортивний осередок. 26 травня 1925 року влада воєводства затвердила статут товариства, а раніше, 24 травня, «Скала» провела в Стрию товариську гру із «Зорею» (Львів), перемігши гостей 2:0.

У сезоні 1928 львівське СТ «Україна» вирішило перервати ізоляцію українських команд Галичини й вступило до Львівської окружної футбольної спілки під егідою Польської федерації футболу. Львів’яни хотіли грати з рівними суперниками, бо інші українські клуби краю були нижчого рівня й інколи «Україна» перемагала їх навіть із двозначним рахунком. «Скала» 1931 року також вступила до ЛОФС. Окружні змагання проводили в класах «C», «B» і «A». Переможці класу «A» з різних округів боролися за вихід до найвищого дивізіону чемпіонату Польщі. Вже у першому сезоні «Скала» була серед лідерів свого підокругу класу «C» і відразу виборола право грати в класі «B», де виступала в 1932 і 1933 роках. Але першість 1933 року стала катастрофічною для «Скали» в лізі «B», бо команда посіла останнє, 8-е місце у своїй підгрупі, набравши тільки 4 очки (різниця м’ячів — 9:48). Після цього керівництво клубу вирішило вийти з ЛОФС і повернутися до УСС. Частково це було спричинено надто високими витратами на виїзні матчі й байдужістю української громади Стрия до спорту, частково — упередженим ставленням польських футбольних функціонерів до українських команд, частково — надто низьким рівнем гри «Скали» порівняно зі командами класу «B».

1936 року УСК «Скала» повернувся під егіду Польської федерації футболу. Саме в ті роки створено Станіславську окружну футбольну спілку й, відповідно до адміністративного поділу, клуби Стрийського повіту мали змагатися в СОФС. Проте команди Стрия, а особливо найсильніша команда міста «Погонь», не бажали змагатися з командами Станіславщини через гірше транспортне сполучення та меншу кількість сильних команд, що було фінансово невигідно, бо вони приваблювало менше глядачів на стадіон. Клуби міста відмовилися грати в СОФС, натомість проводили власний турнір за кубок Стрия. У сезоні 1937/38 «Скала» повернулася до Львівської окружної футбольної спілки, де змагалася в класі «B». 

РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД 

У радянські часи команда носила назви «Спартак», «Буровик», «Машинобудівник», «Авангард». В пам’яті вболівальників зі стажем назавжди залишиться матч стрийського «Авангарду», який виступав в першості УРСР серед колективів фізкультури, та московського ЦСКА, що приїхав до Стрия в ранзі чемпіона Радянського Союзу. Попри те, що московські армійці складали кістяк тогочасної збірної Радянського Союзу, а стрийська команда мала статус напіваматорської, поєдинок завершився внічию 1:1, а тренер москвичів відмовився від післяматчевого інтерв’ю. 

Команду майстрів у Стрию було відновлено 1989 року, а вже через два роки, об’єднавшись із «Карпатами» (Кам`янка-Бузька),  вона отримала місце в другій лізі чемпіонату СРСР.


www.fcskala.com

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *