Шарль левек: Шарль Левек (Люксембург), Футбол: все о спортсмене

Разное

Содержание

Національна історична бібліотека України

П’єр Шарль Левек (1736–1812)

31 березня 2021 р. 11:58

373 переглядів

Шановні користувачі! Пропонуємо ознайомитись з книжковою виставкою «П’єр Шарль Левек (1736–1812)» з фонду відділу документів іноземними мовами.

П’єр Шарль Левек (фр. Pierre-Charles Levesque, 28 березня 1736, Париж, Франція — 12 травня 1812, Париж, Франція) — французький історик, член французької Академії написів і красного письменства (з 1789 року).

За рекомендацією Д. Дідро був запрошений до Петербурга, де він у 1773—80 роках викладав у кадетському корпусі.

Автор «Історії Росії» (1782—83), в якій вміщено відомості і про Україну.

Висвітлення минулого українського козацтва в контексті «Історії Росії»
П’єра-Шарля Левека.

1782-й рік ознаменувався виходом у Парижі фундаментальної 5-томної «Історії Росії» французького науковця П’єра-Шарля Левека (1736-1812).

Хоча життя та творчість цього дослідника досить добре висвітлені у французькій і російській історіографії, варто було б навести хоча б кілька загальних штрихів з його біографії.

Син гравера, він з дитинства був призначений до продовження батькового ремесла, проте, виявивши блискучі здібності до навчання в колегії Мазаріні, юний Левек швидко посів перші місця з усіх предметів у цьому престижному навчальному закладі. Здібного юнака примітив Дідро, до якого, як відомо, з прихильністю ставилася Катерина ІІ. В 1773 р. за рекомендацією цього видатного енциклопедиста Левек був запрошений до Петербурга, де викладав французьку мову в Імператорському сухопутному шляхетському корпусі. Загалом у Росії він провів 7 років.

Опанувавши російську мову, він попутно збирав історичні матеріали про цю країну, складаючи узагальнюючий нарис про її минуле. Його наукові студії з російської історії вилилися в низку досліджень про цю імперію, над якими автор продовжував працювати до кінця свого життя.

Згодом він доповнив свою доопрацьовану та виправлену «Історію Росії» ще одним томом, присвяченим правлінню Катерини ІІ та Павла І. Також слідом за «Історією Росії» він опублікував 2-томну «Історію різних народів, підпорядкованих російському пануванню».

Відзначимо, що вже перша публікація грунтовної праці Левека, видана незабаром після його повернення до Франції, супроводжувалася певним скандалом. Вихід «Історії Росії» був приурочений до візиту в Париж високоповажних гостей з Петербурга – графа та графині дю Нор (Північних). Як знаємо, під такими вигаданими іменами здійснювали свою подорож Європою великий князь і спадкоємець російського престолу Павло Петрович і його дружина велика княжна Марія Федорівна. Царевич з дружиною підписалися кожен на 25 примірників цієї книги.

Серед решти субскрибентів, позначених на перших сторінках видання, бачимо імена тогочасної російської сановної знаті, зокрема, «мсьє Безбородька, кабінет-секретаря її імператорської величності» та «мсьє графа П’єра Розумовського, генерал-майора», тобто гетьманича Петра Кириловича Розумовського (1751-1823). В травні-червні 1782 р. вінценосне подружжя відвідало Францію, де на його честь Людовіком ХVІ і Марією-Антуанетою, а також рештою вельможної знаті було влаштовано пишний прийом. Саме під час цих торжеств в Парижі почала продаватися щойно надрукована праця Левека, на яку майже одразу з’явилися рецензії у кількох відомих виданнях. Критики зауважували, що автор давав не досить улесливу характеристику дому Романових, зокрема, й покійному батькові та нині правлячий матері цесаревича, якого зустрічали в той момент з такою помпезністю.

Деталі цього вояжу великих князя та княжни докладно описано в нарисі Александра-Жака-Луї дю Кудре (1740 (інколи неточно вказують 1744) -1790), опублікованому того ж року, де також позначено вихід історичної праці Левека, як важливу подію. Втім, цей випад критикантів книги спрямовувався скоріше не проти її автора, а проти королівського цензора де Сансі, якого переважно й торкнулися нагінки з боку влади.

«Історія Росії» Левека швидко здобула популярність, як найкраще в той час історичне дослідження про цю державу. Вже в 1783 р. вона була перевидана в швейцарському Івердоні (в даній розвідці було в основному використано саме ці івердонські видання), а згодом з’явилося ще кілька французьких перевидань ще за життя її автора. В 1812 р., у рік смерті Левека, його «Історія Росії» знову була перевидана у Парижі. Зрозуміло, що тогорічний вихід у світ цього твору обумовлювався на лише вшануванням безумовних наукових заслуг Левека, але й багато в чому політичними чинниками. По суті, можна визнати це останнє 8-томне видання творчого доробку французького історика своєрідною енциклопедією давньої та сучасної Росії.

Цю працю широко використовували для вивчення російської минувшини в Європі, в тому числі й у самій Росії. За наказом Катерини ІІ в 1787 р. був опублікований переклад першого тому цієї ґрунтовної розвідки. Однак переклад решти томів не був здійснений, знов-таки за повелінням цариці. Hещодавно видавничою творчою майстернею у Москві «Ламартіс» був надрукований переклад «Історії Росії» Левека в чотирьох томах, проте обмежений наклад цього видання (100 примірників) і висока ціна відразу зробили його раритетом і надбанням колекціонерів.

Зазначимо, що слідом за грандіозним успіхом в інтелектуальних колах Європи згаданої «Історії Росії» в Парижі була виданана ще одна книга, зміст якої значною мірою спирався на матеріали, опубліковані Левеком. Йдеться про «Фізичну, моральну, цивільну та політичну історію давньої та сучасної Росії», що побачила світ у 1783 р. й належала перу медика та історика-аматора Ніколя-Габріеля Клерка (1726-1798), якого частіше іменують Ле Клерком або Леклерком. Часті фактичні запозичення цим автором матеріалів зі своєї «Історії Росії» дозволили Левеку висунути стосовно Леклерка звинувачення у, по суті, значному плагіаті.

Велику залежність праці Леклерка від твору свого попередника, що кидається в очі при детальному ознайомленні з книгами обох авторів, відзначали й інші тогочасні історики, зокрема, Іван Микитович Болтін (1735-1792), який здійснив уважний порівняльний аналіз обох історичних нарисів. Вихід згаданих історичних праць у Франції послужив досить сильним стимулом до активізації історичних студій у самій Росії. Так, з приводу праць цих двох французьких авторів розгорнулася жвава наукова полеміка між відомими російськими істориками: князем Михайлом Михайловичем Щербатовим (1733-1790) та вже згаданим Болтіним, сторону якого активно підтримувала цариця.

Катерина ІІ сама завзято поринула в наукові пошуки, плодом яких стали «Записки касательно российской истории», опубліковані в 1783 р. і згодом багаторазово перевидані. У передмові вона відверто свідчила про причину, що змусила її вдатися до розвідок про славетне минуле своєї держави:

«Сии записки касательно российской истории сочинены для юношества в такое время, когда выходят на чужестранных языках книги под именем «Истории российской», кои скорее именовать можно сотворениями пристрастными; ибо каждый лист свидетельством служит, с какою ненавистью писан, каждое обстоятельство в превратном виде не токмо представлено, но к оным не стыдилися прибавить злобные толки. Писатели те хотя высказываются, что имели российских летописцев и историков пред глазами, но или оных не читали, или язык русский худо знали, или же перо их слепою страстию водимо было».

3 жовтня 1782 р. вона скаржилася в листі відомому німецькому просвітнику Фрідріху-Мельхіору Грімму, що «французи не знають Росії, бо більша частина їх неосвічені, а решта обманюється стосовно Росії або через упередженість, або ж через те, що не може її зрозуміти». А 19 квітня 1783 р. імператриця писала Грімму, не приховуючи свого обурення та не добираючи слів, що її «Записки» мають стати «протиотрутою для тих негідників, котрі паплюжать російську історію». Далі володарка конкретно вказувала цих «негідників» – Леклерк і Левек, безцеремонно називаючи обох «нудними та дурними скотами».

Російську імператрицю дратував концептуальний підхід Левека до викладу історії її держави, певною мірою близький до історіописання Вольтера, з його почасти безпардонним ставленням до коронованих осіб. Також Катерині ІІ було не до вподоби те, що у своєму нарисі, торкаючись подій сучасності, Левек говорив про справи, які російський уряд волів би приховати (наприклад, обставини загибелі Петра ІІІ).

Французький сучасник, який перебував тоді при царському дворі й залишив свої спогади про цей час, Шарль-Франсуа-Філібер Массон (1762-1807) стверджував, що Катерина ІІ ненавиділа твір Левека й витратила багато часу, щоб перегорнути давні хроніки та новітні історичні дослідження для доведення певних неточностей в роботі цього поважного дослідника.

Згодом у Росії було опубліковано ще кілька критичних розглядів історичного нарису Левека, де відзначено його окремі хиби та неточності. Крім вищезгаданих полемічних праць Болтіна та Щербатова ретельний аналіз праць Левека та Леклерка був здійснений й іншими авторами.

Віддаючи належну шану Левеку, як видатному досліднику російської історії свого часу, зупинимося на українознавчому аспекті його наукового доробку. Загалом виклад матеріалу в своїй 5-томній праці автор поділив у відповідності до хронологічних періодів: І том охоплює час від початків Русі до 1212 р.; ІІ – 1212-1533 рр.; ІІІ – 1533-1613; ІV – 1613-1713; V – 1713-1762 (у виданні 1812 р. хронологічна розбивка томів і їх вміст трохи інакші: І том – до 1174 р.; ІІ – 1174-1533; ІІІ – 1533-1613; ІV – 1613-1718; V – 1718-1797; VІ – 1797-1801. До цього останнього тому також додано додаткові матеріали. VІІ і VІІІ томи видання 1812 р. відповідають І і ІІ томам «Історії різних народів, підпорядкованих російському пануванню»).

Не кажучи вже про те, що, торкаючись періоду Київської Русі, автор, у відповідності до літописної традиції, акцентував головну увагу на південноруській історії, а також багато місця відводив розгляду обрядовості, вірувань та фольклору, звернемося до висвітленням ним подій в Україні козацької доби. Найбільшу цікавість у цьому відношенні являє собою ІV том «Історії Росії», де містяться солідні екскурси в минувшину українського козацтва.

Не обмежуючись лише згадками про участь козаків у російській Смуті, обставини входження України до Московського царства, Чигиринські, Кримські та Азовські походи кінця ХVІІ ст. чи зрадницьку щодо Петра І діяльність Мазепи, Левек наводить детальні описи багатьох важливих подій української історії, звичайно, у взаємозв’язку їх з Росією. Крім розпопуляризованого завдяки Вольтеру Мазепи, на сприйняття образу якого Левеком історичне бачення «короля філософів» мало вирішальне значення, французький дослідник торкався діяльності таких українських гетьманів як Хмельницький, Дорошенко, Самойлович, Скоропадський, Розумовський.

Серед багатьох окремих більш чи менш побіжних згадок про історичні події в Україні у Левека найбільший інтерес викликають три значних цілісних фрагменти, пов’язані з діяльністю козацтва. Два з них ніяк не виокремлені в тексті й вплетені в суцільну канву розповіді, проте їх можна чітко ідентифікувати, як конкретні екскурси в українську історію. Один з них стосується аналізу політики Мазепи напередодні Полтави та розгляду життєпису цієї постаті.

В іншому, вмонтованому в епізод, пов’язаний з Хмельниччиною і приєднанням України до Росії, висвітлюється питання про витоки та зародження українського козацтва. Що ж стосується третього із зазначених фрагментів, то він має назву «Про козаків запорозьких» і присвячений опису життя та побуту запорожців аж до ліквідації Січі в 1775 р. Про обставини знищення Запоріжжя Левек міг знати не лише як сучасник, але й певною мірою як свідок, оскільки саме в той час він жив у Петербурзі й з цікавістю спостерігав за скасуванням останніх решток козацької автономії.

Аналізуючи походження дніпрового козацтва, історик заперечує погляди багатьох своїх колег-попередників на козаків, як на окрему націю чи як на певне відгалуження поляків або татар.

«Не варто розглядати козаків України, рівно як і Запоріжжя, – пише Левек, – як якийсь окремий народ. Вони є росіянами за походженням, сповідують ту ж саму релігію, що й росіяни, говорять тією ж мовою, хоча їхня вимова наближена до польської».

Зародження українського козацтва дослідник відносить до ХІV ст., коли південні землі Русі були спустошені татарською навалою. Саме тоді, на його думку, тут з’являються уходники, які, перебуваючи в безпосередньому контакті з татарами, частково переймали їх звичаї, отримали татарську назву козаків і дали початки утворенню козацької організації. «Ці емігранти з Малої Росії розселялись мало-помалу вздовж Бугу та Дністра, а також у краї, що розташовується між цими річками та Дніпром» – продовжує далі Левек. Він наголошує, що козаки завжди були найпалкішими оборонцями православної віри і саме порушення їхніх релігійних прав з боку поляків стало однією з головних причин повстання під проводом Хмельницького та приєднання України до Росії.

У підрозділі «Про козаків запорозьких» Левек детально розкриває життя та побут Січі, описує демократичні звичаї та порядки запорожців, особливості адміністративно-територіального та військового управління, посадові обов’язки старшини. Автор вважає козаків волелюбними, хоробрими й невтомними воїнами, які свято захищали свої права та традиції. Водночас історик наголошує на суттєвих вадах козацької організації: недисциплінованості, гультяйстві, пияцтві. Левек визнає, що подібна бунтівна республіка на південних околицях імперії являла для неї постійну реальну загрозу й тому була приречена. Про знищення Запоріжжя історик резюмує так:

«Таким було це войовниче товариство, опис якого достойний бути збереженим. Ці розбійники зробили його небезпечним навіть для тієї імперії, якій воно було підпорядковане, оскільки воно не вміло шанувати ні друзів, ні союзників. Його більше не існує. Січ була зруйнована, а козаки розсіяні за указом від 3 серпня 1775 р.».

В цілому суть опису життя та побуту Запоріжжя у Левека збігається з працею «История о казаках запорожских» князя Семена Івановича Мишецького (1716-1773), який в 1736-1740 рр. проживав на Січі. Цей твір здобув значну популярність і поширювався в рукописах, одним з яких, вочевидь, і скористався сам Левек або його інформатор.

Потрібно сказати, що до обширної джерельної бази Левека при написанні ним своєї «Історії Росії» входили твори, які безпосередньо були пов’язані з Україною. Так, багато інформації про козаків він взяв з «Синопсису», мемуарів Манштейна та історичних розвідок про Україну та запорожців Міллера. Всі ці твори сам Левек називає серед основних джерел своєї праці. Критично підходячи до вивчення історичних документів і творів, Левек намагався спростовувати недоречності та вигадки, які часто містилися в історіописанні попередніх часів. Так, зокрема, він дає нищівну характеристику «Синопсису», який вже більше століття використовувався в імперії Романових в якості основного підручника з російської історії. Дослідник занотовує, що це «твір одного легковажного монаха, сухий нарис частини російської історії, у якому деякі важливі факти тільки побіжно позначені і де автор охоче зупиняється на абсурдних казках, вигаданих у монастирях. Ця невеличка книжка була перевидана сім разів через відсутність можливості опублікувати щось краще».

Загалом треба відмітити, що своїм оглядом історичних праць Левек одним з перших заклав основи вивчення історіографії історії Росії та України.

Своєрідну революцію Левек здійснив у термінології та французькій транскрипції місцевих імен і назв. Володіючи російською мовою, він виправляв ті неточності та перекручення у написанні понять, які постійно робили далекі від слов’янських мов французи. Всі місцеві власні назви історик намагався подавати у відповідності до російської орфоепіки, тоді як раніше українські поняття його земляками здебільшого подавалися в польському написанні, що при французькому варіанті прочитання могло спотворити їх до невпізнання.

Наприклад, у Левека Київ – Kief (замість традиційного Kiow, Kiovie), Полтава – Poltava (замість Pultawa), Батурин – Batourin (замість Bathurin), Глухів – Gloukhof (замість Gluchow), Чигирин – Tchiguirin (замість Czehrin, Tschigirin), Чернігів – Tchernigof (замість варіацій Chernihow, Czernigov, Czernikowie, Czerniew, Czernikow). Правильно транскрибовані у нього й складні до жахливості та невимовні для французів українські прізвища, для зразка: Дорошенко – Dorochenko (раніше Dorosensko, Doroszensko, Dorosesko), Скоропадський – Skoropadski (в інших Skoropaazki, Skoropatzki). Це не кажучи вже про дуже несприйнятливе для французької вимови – Хмельницький, яке у Левека подається як Kmelnitski чи Khmelnitskiї, тоді як у інших авторів варіантам написання цього прізвища, здається, не має меж: Kmielniski, Cmielniski, Chmelnizki, Chmielnisky, Chmilienski, Chmielinski, Chmilienski і т. д.).

Зауважимо, що автор єдиного у французькій історіографії окремого біографічного дослідження, присвяченого Хмельницькому, історик і письменник Проспер Меріме (1803-1870), який писав у середині ХІХ ст. , також наголошував на «складності вимови цього прізвища». Дніпро в даній «Історії Росії» називається тільки Дніпром, а не Бористеном. Та й сама Україна, до назви якої вже так звикли на заході, у Левека все частіше йменується Малою Руссю, як і в офіційних документах царської влади.

Розповідаючи про козацтво, Левек використовує багато місцевих понять, правильно передаючи їх звучання (знову таки російське) у французькому написанні: гетьманат (l’Hetmenat), Січ (la Setche), кошовий отаман (le Kochévoi-Ataman), курінь (la Kourène), зимівники (les Zimovniki), осавул (l’Iessaoul), писар (le Pissar), старшини (les Starchines). Навіть у його колеги та сучасника Леклерка передача цих термінів виглядає менш точною.

Зауважимо, що проблема спотворення місцевих назв та імен французькими дослідниками, слідом за Левеком, піднята в праці англійського історика Вільяма Тука (1744-1820), де відзначено неточності в їх транскрипції, зокрема, й у самого Левека. Наприклад, відмічено, що французький колега деякі поняття, такі як «кошовий», «козак» та інші подає не зовсім точно, внаслідок чого їхнє звучання дуже відрізняється від російського оригіналу, хоча в цілому він дійсно відіграв важливу роль у наближенні французької транскрипції до оригінального звучання. Дане критичне зауваження згодом передруковувалося й у інших творах.

Повертаючись до праці Левека, відмітимо, що серед українських діячів у нього найбільш рельєфно показано постать Мазепи, яку він висвітлює загалом у вольтерівському дусі. Так, про молоді роки гетьмана й обставини його повернення до України історик пише:

«Він народився в цій країні, але замолоду був пажем при польському дворі, й, хоча був звідти згодом безславно вигнаний, на все своє життя зберіг польське серце. Але, вміючи приховати свої таємні почуття, він здобув повагу та довіру Петра І».

Головним мотивом переходу Мазепи на бік Карла ХІІ Левек вважає спробу гетьмана досягти цілковитої державної незалежності України й звільнити свою країну від російського гніту. Хоча в той же час історик зауважує, що гетьман мав на момент зради всі підстави побоюватися за своє власне життя. Левек також переказує, не сприймаючи однак її на віру, звістку про те, що Мазепа був ладен віддати Україну полякам в обмін на князівство Сіверське та титул князя.

Говорячи про перебіг військових дій 1708-1709 рр. в Україні, дослідник повідомляє про подробиці, які раніше не зустрічалися у французькій історіографії. Зокрема, він згадує імена керівників оборони Батурина Фрідріха Кенігсека (Kénixek) та Дмитра Чечеля (Tchetchel) та про їхню страшну долю. Також, завершуючи розповідь про життєвий шлях Мазепи, Левек передає чутку про те, що гетьман «отруївся, не в змозі перенести ті страждання, яких він сам був призвідцем». Однак автор, будучи професійним істориком, не висловлює ні підтримки, ні незгоди з цією тезою, оскільки не має вичерпних доказів того, що Мазепа дійсно сам звів рахунки з життям.

Постійно доопрацьовуючи свою «Історію Росії» й доповнюючи її новими фактами та деталями, Левек загалом довів виклад подій до початку ХІХ ст., показавши повний тріумф російського царизму на теренах колишньої «країни козаків». Він чітко показав, що козацька Україна пішла в небуття, залишившись тільки в пам’яті людей і цілковито перетворившись на об’єкт суто історичних досліджень, українцям (це поняття часто вживає сам Левек) тепер треба було звикати до нової назви своєї країни – Мала Росія.

В VІ томі «Історії Росії», виданій у 1812 р., наочно показано, який вигляд отримала колишня «країна козаків» наприкінці ХVІІІ ст. Подаючи характеристику губерній на рубежі ХVІІІ-ХІХ ст., автор позначає головні міста цих адміністративно-територіальних утворень і дає короткі довідки про них. Так, зокрема, у складі Малоросійської губернії, стосовно якої він зазначає, що переважно цю територію раніше розуміли під назвою України, підпорядкованої козакам, він називає Київ, Вишгород, Ніжин, Батурин, Глухів, Чернігів, Стародуб, Новгород-Сіверський, Переяслав, Прилуки, Лубни, Глинськ, Гадяч, Сорочинці, Миргород, Полтаву. В складі Білгородської губернії автор згадує серед інших міст Путивль; на Слобідській Україні – Харків, Суми, Охтирку, Ізюм; в Новоросійській губернії, переважна частина якої раніше називалася Новою Сербією, – Єлизаветград, Кременчук, Білевськ (на той час це місто вже мало назву Костянтиноград, нині Красноград). Між іншим, автор зазначає, що саме на теренах теперішньої Новоросії розташовувалася козацька Запорозька Січ.

Дуже часто, говорячи про якесь місто, Левек подає коротку історичну інформацію про нього. Наприклад, про руйнування Батурина після зради Мазепи та нове відновлення міста, про перебування Карла ХІІ у Гадячі та ще більш пов’язану з цим монархом Полтаву, про давню велич Києва, Чернігова, Переяслава тощо. Згадує Левек і Азовську губернію, яка з 1783 р. була вже злита з Новоросією, а серед її міст Бахмут, Керч і Єнікале, Кінбурн і Херсон. Серед нових територій, нещодавно приєднаних на Правобережжі Дніпра, автор називає Подільську губернію. Характеризуючи реформи адміністративно-територіального управління в імперії Олександра І, він повідомляє про утворення Полтавської, Чернігівської, Київської, Катеринославської та Таврійської губерній і дає стислі, але змістовні довідки про кожну з них.

Творчий доробок Левека став найгрунтовнішим і найсерйознішим науковим дослідженням українського минулого в контексті історії Росії у французькій історіографії того часу. Науковець намагався подавати вивірені та правдиві свідчення, співставляючи між собою різні джерела й перевіряючи достовірність наведених ним фактів. Це зумовило часте використання «Історії Росії» даного автора в розвідках про минуле України наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

Природно, український компонент був неодмінною частиною будь-яких узагальнюючих праць з історії Росії. Серед подібних творів кінця ХVІІІ ст. відзначимо також унікальний нарис, автором якого став історик, драматург і поет Адрієн-Мішель-Гіацинт Блєн де Сенмор (1733-1807). Його «Історія Росії, представлена у малюнках» (1799) прикметна тим, що містила багатий ілюстративний матеріал, котрий однак був дуже віддалений від історичних реалій тієї країни, про яку йшла мова. Вочевидь, гравірувальник мав не найкраще уявлення про зовнішній вигляд і побут росіян, раз зображував їх під пальмами, завжди легко одягненими, у чалмах з пір’ям, з виголеним підборіддям і підковоподібними вусами, надаючи своїм персонажам екзотичного колориту більш характерного для казок з «Тисячі й однієї ночі».

Джерело: Луняк, Євген Миколайович. Козацька Україна XVI-XVIII ст. очима французьких сучасників [Текст] : хрестоматія / Євген Луняк ; Ніжинський державний ун-т ім. Миколи Гоголя. — Ніжин : НДУ ім. Миколи Гоголя, 2013. — 509 с. : іл. — ISBN 978-617-527-108-7

Видання Євгена Луняка, доктора історичних наук, «Козацька Україна ХVІ-ХVІІІ ст. очима французьких сучасників», являє собою збірку перекладів уривків з творів французьких авторів ХVІ-ХVІІІ ст., присвячених Україні. Це свідчення військових, дипломатів, місіонерів, значна частина яких особисто відвідала українські землі й мала безпосередні контакти з місцевим населенням і, насамперед, з козаками. Яскравий феномен козацтва породив в Європі ототожнення території нашої держави з «країною козаків».

З фонду НІБУ:

Levesque, Pierre Ch. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. T. 1. De l’Antiquite des Slaves a 1218 / Levesque. — Paris : [s. n.], 1782. — 98, 442 p.

Levesque, Pierre Ch. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. Т. 1 / Levesque. — Paris : De Bure, 1783. — LX, 537 p.

Levesque, Pierre Ch. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. Т. 1 / P. — C. Levesque. — Hambourg ; Brunswick : [s. n.], 1800. — 324 p. — Франц.

Levesque, Pierre Ch. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. T. 2. 1218-1583 / Levesque. — Paris : [s. n.], 1782. — 516 p.

Levesque, Pierre-Charles. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. Nouvelle edition [Текст] : историческая литература. T. 2. 1175-1533 / P. -Ch. Levesque. — Hambourg ; Brunswick : Fauche et Cie, 1800. — 391 p. — Франц.

Levesque, Pierre Ch. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. T. 3 / Levesque. — Paris : [s. n.], 1782. — 507 p.

Levesque, Pierre Ch. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. T. 4. 1682-1725 / Levesque. — Paris : Debure, 1782. — 548 p.

Levesque, Pierre Ch, Pierre-Charles. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. T. 5 / Levesque. — Paris : Chez Debure l’aine, Libraire, 1782. — 565 p. — Франц.

Levesque, Pierre Ch. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. Т. 6 / Levesque. — Yverdon : [s. n.], 1783. — 374 p.

Levesque, Pierre-Charles. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. T. 8 / P.-Ch. Levesque. — Hambourg ; Brunswick : [s. n.], 1800. — 411 p. : il. — Франц.

Levesque, Pierre Ch. Histoire de Russie: tirée des chroniques originales, de pièces authentiques, & des meilleurs historiens de la nation. T. 8 / Levesque. — Paris : [s. n.], 1800. — 410 p.

Levesque, Pierre Ch. Histoire des différents peuples soumis à la domination des russes, ou Suite de lʼhistoire de Russie : par M. Levesque. T. 1 / Levesque. — Paris : [s. n.], 1783. — LX, 537 p.

Levesque, Pierre Ch. Histoire des différents peuples soumis à la domination des russes, ou Suite de lʼhistoire de Russie : par M. Levesque. T. 2 / Levesque. — Paris : [s. n.], 1783. — VII, 500 p.

4. Отборочный матч чемпионата мира 2004

1. Алия БЕСИЧ

Alija Besic. 30-мар-1975 (29 лет). «Свифт Эсперанж».

3. Бен ФЕДЕРШПИЛЬ

Ben Federspiel. 18-май-1981 (23 года). «Этцелла».

4. Эрик ХОФФМАН

Eric Hoffmann. 21-июн-1984 (20 лет). «Этцелла».

18. Том ШНЕЛЛЬ, 59′

Tom Schnell. 8-окт-1985 (19 лет). «Айнтрахт» Т, ГЕРМАНИЯ.

7. Мануэль ШОЛЬС

Manou Schauls. 13-фев-1972 (32 года). «Женесс» Эш.

2. Рене ПЕТЕРС

René Peters. 15-июн-1981 (23 года). «Свифт Эсперанж».

5. Джефф ШТРАССЕР

Jeff Strasser. 5-окт-1974 (30 лет). «Боруссия» Мх, ГЕРМАНИЯ.

6. Себастьян РЕМИ

Sébastien Remy. 16-апр-1974 (30 лет). «Дюделанж».

8. Альфонс ЛЕВЕК

Alphonse Leweck. 16-дек-1981 (22 года). «Этцелла».

10. Мануэль КАРДОНИ

Manuel Cardoni. 22-сен-1972 (32 года). «Женесс» Эш.

13. Шарль ЛЕВЕК, 76′

Charles Leweck. 19-июл-1983 (21 год). «Этцелла».

11. Грегори МОЛИТОР

Gregory Molitor. 12-мар-1980 (24 года). «Свифт Эсперанж».

16. Поль МАННОН, 76′

Paul Mannon. 21-мар-1984 (20 лет). «Этцелла».

9. Гордон БРАУН

Gordon Braun. 25-июл-1977 (27 лет). «Женесс» Эш.

1. Вячеслав МАЛАФЕЕВ

4-мар-1979 (25 лет). «Зенит». 7.

2. Александр АНЮКОВ

28-сен-1982 (22 года). «Крылья Советов». 5.

3. Алексей БУГАЕВ

25-авг-1981 (23 года). «Торпедо» М. 4.

4. Алексей СМЕРТИН

1-май-1975 (29 лет). «Челси», АНГЛИЯ. 45.

5. Вадим ЕВСЕЕВ

8-янв-1976 (28 лет). «Локомотив» М. 14.

6. Сергей ИГНАШЕВИЧ

14-июл-1979 (25 лет). ЦСКА. 15.

7. Любомир КАНТОНИСТОВ

11-авг-1978 (26 лет). «Кубань». 1.

14. Денис БОЯРИНЦЕВ, 46′

6-фев-1978 (26 лет). «Рубин». 4.

8. Ролан ГУСЕВ

17-сен-1977 (27 лет). ЦСКА. 28.

16. Евгений АЛДОНИН, 75′

22-янв-1980 (24 года). ЦСКА. 15.

10. Андрей АРШАВИН

29-май-1981 (23 года). «Зенит». 6.

9. Дмитрий БУЛЫКИН

20-ноя-1979 (24 года). «Динамо» М. 14.

18. Дмитрий КИРИЧЕНКО, 67′

17-янв-1977 (27 лет). ЦСКА. 6.

11. Дмитрий СЫЧЁВ

26-окт-1983 (20 лет). «Локомотив» М. 19.

• 12. Джо ФЛИК • 15. Ксавье ХЕЛЛЕБРАНД • 14. Свен ДИ ДОМЕНИКО • 17. Дан КОЛЛЕТТ • 12. Игорь АКИНФЕЕВ • 17. Дмитрий СЕННИКОВ • 15. Дмитрий АЛЕНИЧЕВ

Аллан СИМОНСЕН

Георгий ЯРЦЕВ

«Histoire de Russie» 1787 — Через прошлое в будущее.

.. — LiveJournal
Как могли немцы Миллеры стерпеть такое непотребство — СЛАВЯНЕ ОСНОВАЛИ ВЕНЕТЫ НА ОДЕРЕ !!! СЛАВЯНЕ ИМЕЛИ ГОСУДАРСТВО ОТ БАЛТИКИ И ДО АНДРИАТИКИ !!! А немцы — алеманы  не великие и неповторимые германцы, а какие то ТЕЙТТЕРЫ или проще говоря ТАТАРЫ !!!

То что некие ПОЛОВЦЫ были народами КАМЧАТСКИМИ это уже просто мелочи.

қамту (каз.) — захватить, охват,  охватить
қамшы (каз.) — бич, кнут, нагайка, плетка, плеть

камча́тка «камка, камчатная ткань», образовано от прилаг. ка́мчатый, др.-русск. камчатъ,  … (Фесмер)

Что за странный др.-русск. глагол КАМЧАТЬ неизвестно, но слово :

камка́ камча́тное полотно́, др.-русск. камка «шелковая узорчатая ткань» ….; польск. kamcha – то же …. Заимств. из тат., казах., кирг., алт. kamka «ткань из шелка, похожая на атлас», тур. kämχa, крым.-тат. kimχa, кит. происхождения (Фесмер)

Проще говоря народа исторического ПОЛОВЦЫ никогда не было в природе, а это просто перевод татарского слова қамту (каз.) — захватить.

Но этого немцы — сочинители российской истории явно не стерпели :

    

Всего через каких то 200 и в России народ начал замечать, что ЛАТЫНЬ, а значит и прочие производные языки типа французский или итальянский каким то образом имеют ОГРОМНОЕ КОЛИЧЕСТВО СЛАВЯНСКИХ СЛОВ, что праздник Ивана Купала то же самое, что и праздник Ивана Крестителя !!!

Но француз подмечает, что этот праздник мог быть праздником СЕВЕРНЫХ народов и из этого уже понятно, что христианство просто СКОМУНИЗДИЛО этот праздник у местного населения и всё, ведь не бегают же арабы — христиане или копты — христиане по пустыне в поисках цветков папоротника в этот день.

А это так называемое 1000 летнее христианство в России :

   

1780-е годы, а народ верит в УЖЕЙ и ЛЕС !!!

   

Еще в 1780-е годы подметил француз странное сходство ЗОЛОТОЙ БАБЫ и ИЗИДЫ, а русским нужно было всего каких то 200 лет и Фоменко, что бы заметить то же самое.

КИЙ , а не кто то другой приколачивал свой щит в Константинополе к воротам и еще один город Киев был  на Дунае с тем же основателем.

Вообще много интересного пишет француз, потому и был издан только один том его истории и тихо спрятан на самую дальнюю полочку.

JEAN-CHARLES LEVEQUE Французский философ и ученый (Print # 621178)

Фотография Жан-Шарля Левека

ЖАН-ШАРЛЬ ЛЕВЕК Французский философ и ученый

© Библиотека изображений Мэри Эванс

Идентификатор носителя 621178

1818 Чарльз Французский Исторический История Жан Левек Философ Ученый

10 «x8» (25×20 см) Печать

Наши фотопринты напечатаны на прочной бумаге архивного качества для яркого воспроизведения и идеально подходят для обрамления

проверить

Pixel Perfect Guarantee

проверить

Сделано из высококачественных материалов

проверить

Профессиональное качество отделки

чек

Размер продукта 20. 3 x 25,4 см (прибл.)

Наши водяные знаки не появляются на готовой продукции

Напечатано на бумаге архивного качества, обеспечивающей непревзойденную стабильность изображения и яркую цветопередачу с точной цветопередачей и плавными тонами. Напечатано на профессиональной бумаге Fujifilm Crystal Archive DP II плотностью 234 г / м2. 10×8 для пейзажных изображений, 8×10 для портретных изображений. Размер относится к бумаге, используемой в дюймах.

Код товара dmcs_621178_676_0

Фотографическая печать Плакат Печать Печать в рамке Пазл Поздравительные открытки Печать на холсте Художественная печать Печать в рамке Установленное фото Стеклянная подставка Коврик для мыши Премиум обрамление Подушка Сумка Металлический принт Стеклянная рамка Акриловый блок Стеклянные коврики

Полный диапазон художественной печати

Наши стандартные фотоотпечатки (идеально подходят для кадрирования) отправляются в тот же или на следующий рабочий день, а большинство других товаров отправляется на несколько дней позже.

Фотопечать (8,50 — 121,62 доллара)
Наши фотопринты напечатаны на прочной бумаге архивного качества для яркого воспроизведения и идеально подходят для кадрирования.

Печать плакатов (13,37–72,97 долларов США)
Бумага для плакатов архивного качества, идеально подходит для печати больших изображений

Печать в рамке (54,72 доллара — 279,73 доллара)
Наши современные репродукции в рамке профессионально сделаны и готовы повесить на вашу стену

Пазл (34 доллара.04 — 46,21 долл. США)
Пазлы — идеальный подарок на любой случай

Поздравительные открытки (7,26–14,58 долларов США)
Поздравительные открытки для дней рождения, свадеб, юбилеев, выпускных, благодарностей и многого другого

Canvas Print (36,48–304,05 долл. США)
Профессионально сделанные, готовые к развешиванию Печать на холсте — отличный способ добавить цвет, глубину и текстуру в любое пространство.

Репродукция изобразительного искусства (36,48 — 486,49 долларов)
Наши репродукции репродукций произведений искусства соответствуют стандартам самых критичных музейных хранителей. Это лучшее, что может быть лучше оригинальных произведений искусства с мягкой текстурированной естественной поверхностью.

Печать в рамке (54,72–304,05 долл. США)
Наш оригинальный ассортимент британских принтов в рамке со скошенным краем

Фото (15,80 — 158,10 долларов)
Фотопринты поставляются в держателе для карт с индивидуальным вырезом и готовы к обрамлению

Glass Coaster (9,72 доллара)
Индивидуальная стеклянная подставка под столешницу. Элегантное полированное безопасное закаленное стекло и подходящие термостойкие коврики также доступны

Коврик для мыши (17,02 доллара США)
Фотопечать архивного качества на прочном коврике для мыши с нескользящей подложкой. Работает со всеми компьютерными мышками.

Премиум обрамление (109,45–352,70 долл. США)
Наши превосходные фоторамки премиум-класса профессионально сделаны и готовы повесить на вашу стену

Подушка (30,39 $ — 54,72 $)
Украсьте свое пространство декоративными мягкими подушками

Большая сумка ($ 36,43)
Наши сумки-тоут изготовлены из мягкой прочной ткани и оснащены ремнем для удобной переноски.

Metal Print (71,76 — 485 долларов.28)
Изготовленные из прочного металла и роскошной техники печати, металлические принты оживляют изображения и добавляют современный вид любому пространству

Стеклянная рамка (27,96 — 83,93 доллара) Крепления из закаленного стекла
идеально подходят для настенного дисплея, а меньшие размеры также можно использовать отдельно с помощью встроенной подставки.

Acrylic Blox (36,48 — 60,80 долларов)
Обтекаемая, современная односторонняя привлекательная настольная печать

Стеклянные коврики (60 долларов. 80)
Набор из 4 ковриков под стекло. Элегантное полированное безопасное стекло и термостойкое. Также доступны подходящие подстаканники

Шарль Левек (автор книги Les Derniers Jours de la teologie païenne)

Le Spiritualisme Dans l’Art
0.00 средняя оценка — 0 оценок — 3 издания

Хочу почитать сохранение…

  • Хочу почитать
  • В настоящее время читаю
  • Читать

Книга оценок ошибок.Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд
La Science Du Beau, Vol. 1. Ses Principes, Ses Applications Et Son Histoire
0.00 средняя оценка — 0 оценок — 2 издания

Хочу почитать сохранение…

Книга оценок ошибок.Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд
Les Harmonies Providentielles (3e A (c) D.)
пользователя Шарль Левек, Левек-С
0.00 средняя оценка — 0 оценок — опубликовано 2013 — 5 изданий

Хочу почитать сохранение…

Книга оценок ошибок. Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд
�tudes de Philosophie Grecque Et Latine
0.00 средняя оценка — 0 оценок — 2 издания

Хочу почитать сохранение…

Книга оценок ошибок.Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд
La Science Du Beau: Etudiee Dans Ses Principes, Dans Ses Applications Et Dans Son Histoire, Том 2 . ..

0.00 средняя оценка — 0 оценок — опубликовано 2012 г.

Хочу почитать сохранение…

Книга оценок ошибок.Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд
Du génie grec au temps d’Alexandre — Epicure et Praxitéle

0.00 средняя оценка — 0 оценок

Хочу почитать сохранение…

Книга оценок ошибок.Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд
Du Sommeil et du Somnambulisme au point de vue Psyologique
0.00 средняя оценка — 0 оценок — 2 издания

Хочу почитать сохранение…

Книга оценок ошибок.Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд
Les Arts Du Dessin Et La Science
0.00 средняя оценка — 0 оценок — 2 издания

Хочу почитать сохранение…

Книга оценок ошибок. Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд
Les Derniers Jours de la Théologie Pa�enne
0.00 средняя оценка — 0 оценок — 2 издания

Хочу почитать сохранение…

Книга оценок ошибок.Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд
La Science Du Beau �tudi�e Dans Ses Principes, Dans Ses Applications Et Dans Son Histoire
0. 00 средняя оценка — 0 оценок — 5 изданий

Хочу почитать сохранение…

Книга оценок ошибок.Обновите и попробуйте еще раз.

Оценить книгу

Очистить рейтинг

1 из 5 звезд2 из 5 звезд3 из 5 звезд4 из 5 звезд5 из 5 звезд

Пеония «Монс. Шарль Левек» | Вртни центр МОГА

Латинская фраза

Paeonia «Mons.Шарль Левек «

Paeonia lactiflora» Монс. Шарль Левек «

Paeonia lactiflora» Mlle. Леони Кало «

Нация Фраза

потоника «Монс. Шарль Левек»

zelnata potonika «Монс.

Шарль Левек»

Paeonia «Mons. Charles Leveque» Описание potonika «Mons. Charles Leveque» Описание Среднего размера, кустистое, комковатое листопадное многолетнее растение (H 60-80 см, W до 80 см).Листья на длинных черешках, от прямостоячие до дугообразных, перисто-сложные (25-50 см), блестящие, сначала от темно-красных до розово-красных, позже темно-зеленые. Цветки густые махровые (15-18 см), чашевидные, от лососево-розового до светло-розового цвета, отчетливо свежие, душистые. Период цветения: май-июнь. Нетребователен, многолетник-долгожитель, хорошо поддается срезке.

  • Эти растения хорошо растут на солнце или в полутени.Обычно они переносят больше солнца и тепла при достаточном увлажнении; в частичном или светлом оттенке им требуется меньше влаги.

  • Травянистые растения недревесные. Их стебли мягкие, обычно остаются зелеными. У некоторых зарослей более старые стебли могут затвердеть и выглядеть как древесные стебли (например, бамбук).

  • Каждую весну у растения появляются новые листья или иголки, которые осенью опадают.Травянистые растения могут полностью погибнуть на надземной части и весной снова отрасти.

  • В других подходящих условиях растение может выдержать холода до -23 ° C.

  • Пористые или сухие почвы обычно легкие и рыхлые, в них нет стоячей воды, но они относительно быстро проникают в более глубокие слои; такая почва более воздушная и теплая, но более сухая и обычно содержит меньше гумуса, и для такого подроста часто возникает засуха (например.г. каменные сады, стены, у дорожек и дорог, на гравии, а также на гравийном покрытии в городах и рядом со зданиями . ..) растениям такого подроста нужна хорошо дренированная почва, они переносят засуху, но не переносят постоянную влажность или даже наводнения.

  • Травянистое, недревесное растение. Стебли и листья могут быть вечнозелеными или листопадными, то есть отрастать каждую весну. Многолетники могут цвести подряд несколько лет.У некоторых многолетников развиваются особые подземные органы — луковицы, клубнелуковицы или подвои, и эти виды обрабатываются отдельно, а не геофитами и клубневыми растениями.

  • Среди описанных растений в этой категории мы отметили те, которые особенно устойчивы (к различным условиям окружающей среды), не требуют особого ухода и, следовательно, подходят для посадки в общественных местах.

Назад

LEVEQUE HOWARD — Некрологи — Виннипег Отрывки для свободной прессы

Отрегулируйте размер текста: A + A-

HOWARD LESLIE LEVEQUE
19 апреля 1961 — 5 февраля 2021

С большой печалью наша семья объявляет о кончине нашего отца, деда, брата, дяди, зятя и мужа. Преподобный и пастор Ховард Левек из Литл-Гранд-Рапидс отправился домой, чтобы побыть с Господом 5 февраля 2021 года.
Ховарда будет очень не хватать, и он уйдет оплакивать свою любящую жену 40 лет, Хильду Левек; их дети, Аарон (Джулия) Левек, Эми (Даррен) Андерсон, Стивен (Норма) Левек, Роберт (Джобет) Левек, Дэниел (Шарилин) Маклин и Делорес Оуэн; его внуки, Дрейвен, Сапфир, Анна, Ребекка, Эстер, Лаванда, Осень, Ава, Даррен Куинн, Зои, Майкл, Иден, Офелия, Джейкоб, Роберт-младший., Судьба, Рема, Бенджамин, Джоэл, малышка Ховард, Брайлан, Ландан, Корвин, Кэлин, Присцилла, Джейми, Лара и Дора и приемная внучка Сара; его братья и сестры, Сандра Буши, Роберт Левек, Леонард Левек, Лоис Левек, Пегги (Джонни), Мэри Хранитель-Левек; его племянники, Вейлон Оуэн и Николас Левек, которых он считал своими младшими братьями; его братья и невестки, Роберт (Беверли) Маклин, Крис (Карен) Маклин, Гордон (Джоан) Маклин, Джон Маклин, Раймонд (Жан) Маклин, Аллан (Дарлин) Маклин, Джейкоб (Бернис) Маклин, Эйлин Спенс , Харриет МакЛин, Ширли (Марк) Гринди, Руна (Уэйн) Шортинг и его племянники и племянницы слишком многочисленны, чтобы упоминать их; его друг, похожий на брата, пастор Руди Фидель; приемные братья и сестры, Ардель Бурасса, Сесилия Блэксмит, Виктор Макдугалл и Уоллес Какепетум; его многочисленные друзья через служение Лотт Гром, Арт Шортинг, Патрик МакМахон, Майк Синклер, Конрад и Норма Габриэль, Генри Дэй, Комбер и Маргарет Макдугалл, Роланд и Линдси Феликс. Очень особенный давний друг Генри Нойфельд, который ежедневно служил ему по телефону во время его пребывания в больнице в хосписе Св. Бонифация и Грейс.
Ховарда умерли его родители, Чарли и Марта Левек; его братья и сестры Стивен Левек, Аурелия Левек, Эмма Левек и Тимоти Левек; его родственники, Ноэль и Ида Маклин; и его зять Маверик Буши и его внук Лесли Левек.
Пастор Ховард Левек был столпом исконной нации Литл-Гранд-Рапидс, расположенной в отдаленном и изолированном сообществе.Его будет очень не хватать его семье, друзьям, церковному собранию и его сообществу. Ховард был добрым человеком и очень юмористическим, он всегда ставил других выше себя. Его уважали все люди, которые его знали. Он был настоящим лидером, и его будет не хватать. Ховард любил путешествовать для Господа и выходил навестить свою семью и друзей. Он ездил за границу в Израиль (дважды), Турцию, Иорданию и Грецию. Он упомянул, что больше никогда не будет ходить по Иорданской пустыне в ковбойских сапогах. Он любил служить в Слове и в песнях и часто делился своим свидетельством о том, как он попал на Небеса и увидел свой прекрасный особняк, приготовленный для него. По утрам, перед завтраком, он совершал свои молитвы, читая Библию. В летние месяцы он выходил на озеро на лодке с семьей и друзьями, чтобы порыбачить и пообедать на берегу. Ему нравилось проводить время на открытом воздухе. До инсульта Ховард был советником отряда, ловцом, охотником и рыбаком, он все еще оставался ловцом людей.
Десять лет назад, когда у отца случился инсульт, у него был небесный опыт, он сказал, что Иисус сказал ему, что сейчас не время возвращаться домой и говорить людям, чтобы они готовились к его возвращению.Папа усердно работал в служении; его инвалидность никогда не отбрасывала его назад, а, скорее, он трудился для заблудших душ. Его сердце было для того, чтобы люди знали Иисуса как своего личного Спасителя. Он часто цитировал 2 Петра 3:10: «Но придет день Господень, как вор ночью»; Приготовься! Иисус идет!
Из-за ограничений во вторник, 9 февраля 2021 г., в похоронном бюро Eternal Grace на Логан-авеню, 1111, Виннипег, штат Мэриленд, была проведена частная служба. В среду, 10 февраля 2021 года, в Литл-Гранд-Рапидс, прошла поминальная служба, а в четверг, 11 февраля 2021 года, в Молитвенном доме Литл-Гранд-Рапидс состоится панихида.Судить будет Аарон Левек.
Носители гроба — Логан Левек, Ноэль Буши, Теему Буши, Николя Левек, Далтон Левек и Даррен Андерсон. Крестоносцем будет Рэмси Оуэн, а почетным крестоносцем — Шарль Левек.
Особая благодарность персоналу хосписа Грейс и больницы Св. Бонифация за их нежную заботу. Также благодарю вождя Литтл-Гранд-Рапидс и Церковь Храма Веры за их поддержку. Спасибо Мерлину и Робин из Northway Aviation.

Как опубликовано в Winnipeg Free Press 11 февраля 2021 г.

12431 Milts Dr, Presque Isle, WI

12431 Milts Dr, Presque Isle, WI — ЧАРЛЬЗ ЛЕВЕК

Преск-Айл, Висконсин

Обзор недвижимости

Владелец участка — Шарль Левек.Согласно публичным данным Преск-Айла, 12431 Milts Dr, общая оценочная стоимость Преск-Айла составляет 365 000 долларов. Это на 1,5% ниже средней стоимости посылки в Преск-Айл. Оценочная стоимость здания на этом участке составляет 155 000 долларов. Оценочная стоимость земли 210 000 долларов.

Посмотреть Charles LEVEQUE Полный отчет

Ключевые данные

Адрес посылки 12431 Milts Dr, Presque Isle, WI 54557
ID посылки 22-581
Итого оценочная стоимость 365 000 долл. США
Налоговый год 2017

Земельная информация

Площадь участка НЕТ
Землепользование НЕТ
Оценочная стоимость земли 210 000 долл. США
Налоговый год 2017

Информация о здании

Год постройки НЕТ
Оценочная стоимость здания 155 000 долл. США
Налоговый год 2017

Продажи

Цена последней продажи
Дата последней продажи НЕТ

Владелец

Владелец ЧАРЛЬЗ ЛЕВЕК
Адрес собственника 4650 HILLCREST DR, MIDDLETON WI 53562-0000
Просмотреть Charles LEVEQUE Полный отчет

Посылки на этой улице

12453 Milts Dr, Presque Isle, WI 54557 (468 500 долларов)
ДЕЙЛ С КОЧ
Просмотр сведений об посылке
12449 Milts Dr, Presque Isle, WI 54557 (404 000 долл. США)
УИЛЬЯМ ДЖЕЙ РАЙЛИ ТРАСТ
Просмотр сведений об посылке
12440 Милтс Доктор, Преск-Айл, Висконсин 54557 (599 500 долл. США)
СКОТТ K SAUER
Просмотр сведений об посылке
12392 Milts Dr, Presque Isle, WI 54557 (326 500 долл.
США) КЕННЕТ В ТРАСТ
Просмотр сведений об посылке
12431 Милтс Доктор, Преск-Айл, Висконсин 54557 (365 000 долл. США)
ЧАРЛЬЗ ЛЕВЕК
Просмотр сведений об посылке
12402 Milts Dr, Presque Isle, WI 54557 (410 500 долл. США)
ЭДВАРД ДЖ СЕРМОНТИ
Просмотр сведений об посылке
12432 Милтс Доктор, Преск-Айл, Висконсин 54557 (340 000 долл. США)
THOMAS M GAUERKE
Просмотр сведений об посылке
12420 Милтс-Доктор, Преск-Айл, Висконсин 54557 (362 500 долл. США)
Курт Эдуардсон
Просмотр сведений об посылке

Участки с аналогичной стоимостью в этом районе

8264 Casper Rd, Presque Isle, WI 54557 (363 000 долларов)
БЕРНАДИН М ВЕРИК ТРАСТ
Просмотр сведений об посылке
9489 Бивер, Преск-Айл, Висконсин 54557 (369 500 долл.
США) КЭРРОЛЛ ДЖОНС
Просмотр сведений об посылке
7228 Bear Trail, Presque Isle, WI 54557 (368 000 долларов)
РОНАЛЬД Э. УОЛТЕРС ТРАСТ
Просмотр сведений об посылке
9393 Eagle Point Ln, Presque Isle, WI 54557 (369 500 долл. США)
СВОБОДНОЕ ДОВЕРИЕ DEXTER S
Просмотр сведений об посылке
9335 Blue Heron, Presque Isle, WI 54557 (369 500 долларов)
JOSEPH A VOYPICK TRUST
Просмотр сведений об посылке
9404 Bears Den, Presque Isle, WI 54557 (362 500 долларов США)
АНН САЛЛИВАН МАГРО
Просмотр сведений об посылке
8047 Cth O, Winchester, WI 54557 (361 000 долл. США)
RICHARD G KUBISCH
Просмотр сведений об посылке
12475 Haase Rd, Presque Isle, WI 54557 (367 500 долларов)
ДЖЕФФРИ КЛЕЙНЕР
Просмотр сведений об посылке
9975 W Woodland Dr, Presque Isle, WI 54557 (361 500 долл.
США) ДЖЕЙМС ДЮК ТСТЕЗ
Просмотр сведений об посылке
6854 Wildcat Rd, Presque Isle, WI 54557 (369 500 долларов)
ООО «СЕВЕРНЫЙ ВИНДИВИЛЛ»
Просмотр сведений об посылке

сообщить об этом объявлении

ParcelLookup — это бесплатный общедоступный исследовательский инструмент, предоставляющий гражданам США доступ к миллионам записей о посылках.Этот веб-сайт не связан с государственными учреждениями. Хотя мы стремимся к тому, чтобы представленная информация была верной, насколько нам известно, мы не можем гарантировать ее 100% точность или полноту, и, как таковая, информация не должна заменять вашу собственную должную осмотрительность. Если вы обнаружите какие-либо возможные проблемы с точностью данных, используйте ссылку «Контакты», чтобы уведомить нас, и мы незамедлительно их рассмотрим. ParcelLookup не является агентством по информированию потребителей в соответствии с определением Закона о справедливой кредитной отчетности, 15 USC § 1681 и последующие («FCRA»). Мы строго запрещаем использование этого веб-сайта или содержащейся на нем информации для принятия каких-либо решений, касающихся трудоустройства, потребительского кредита, страхования, проверки арендаторов или любых других целей, требующих соблюдения FCRA.

Политика конфиденциальности Связаться с нами

© 2021 — ParcelLookup

Сен-Каст-ле-Гильдо — История. Charles Lévêque assouvit sa passion par l’écrit

Nombreux ont é Les Passiones d’Histoire à obtenir la dédicace de Charles Lévêque, dimanche matin, à la librairie des Mielles.

Публикация 29 мая 2015 г. в 00:00

Dimanche, Charles Lévêque dédicaçait, à la librairie des Mielles, ses derniers ouvrages intitulés «Saint-Cast 39-45. Récits et témoignages »и« Le cap Fréhel, de l’occupation à la Libération ». Originaire de Pluduno, любительская история в общественном дежурстве «Mon enfance à Pluduno». Après vécu de longues années в Сен-Мало и упражнение для профессии подвески VRP 45 лет, l’homme est venu goûter aux plaisirs de la retraite à Saint-Cast, в 1982 году. Le déclic s’est alors produit et sa passion l’Histoire s’est épanouie dans toute son ampleur.

Официальные архивы


«Официальные архивы сопротивления с моими и другими коллекциями документов и фотографий в духе 39-45», спуск Шарль Левек. Cette précieuse collection a été montrée lors de l’exposition sur le 70e anniversaire de la Libération de Saint-Cast-le-Guildo et l’armistice de la guerre 39-45, qui a attiré 1.500 посетителей, à la salle d’Armor, début mai.

L’éclectisme de l’historien-écrivain


Il y a quelques années, le Castin a écrit un livre qui a connu un grand succès. Ce roman Historique, intitulé «Le dernier loup gris», est l’histoire mystérieuse d’un sous-marin allemand parti de Lorient en 1944 à destination de l’Argentine … Et Come la plume de l’Histoire brûle toujours les doigts de l’écrivain, Charles Lévêque va maintenant écrire un récit, tiré d’un livre de bord (1940-1944) d’un soldat de la deuxième DB, enterré au cimetière d’Erquy.

. Мишель-Жан Седен (1719-1797). 1772. Пьер Шарль Левеск (1736-1812) Noms alternatifs Пьер-Шарль Левек Пьер-Шарль Левек Пьер-Шарль Левеск Пьер-Шарль Левеск Пьер-Шарль Левеск aquafortiste Français Описание Date de naissance / décès 28 Марс 1736 12 мая 1812 г. décès Paris Paris lieu de travail France contrôle d’autorité: Q3382927: VIAF 87431332 ISNI: 0000 0001 2142 533X ULAN: 500041211 RCAC: n86017067 NLA: 35035762 апрель WorldCat Жак-Луи Давид (1748-1825) Жак-Луи Давид (Jak Louis David, 1748-1825) Jak Louis David alterna Lui Fre Описание Stock

Taille du fichier:

14,3 МБ (1,1 МБ сжатого заряда)

Сделано для создания изображения в стиле реального времени в l’aide du logiciel de traitement d’images.

Размеры:

1872 x 2670 пикселей | 15,8 x 22,6 см | 6,2 х 8,9 дюйма | 300dpi

Дата получения:

24 декабря 2012 г.

Доп. Информация:

Cette image appartient au domaine public, ce qui signifie que le droit d’auteur a expiré or que le titulaire du droit d’auteur a renoncé à ses права. Les frais facturés par Alamy couvrent l’accès à la copie haute résolution de l’image.

Получите изображение, чтобы избежать недостатков автомобиля, сделав его историческим или репортажным изображением.

Описание на английском языке.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.